(франц. arbalete, від лат. arcus - лук і ballista - метальний снаряд) -метальна зброя у вигляді сталевого лука з дерев'яним ложем (станком) і механізмом (воротом) для натягування тятиви. З А. стріляли короткими стрілами на віддаль до 150 кроків. Застосовувався в середні віки в арміях європ. країн і на Русі, де його наз. самострілом.
