— одинадцята буква укр. алфавіту. Є в деяких алфавітах, створених на слов'яно-кириличній, а також в алфавітах на латинській графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична буква, що походить з грецької. В укр. алфавіті, починаючи з "Грамматики малороссийского наречия" О. П. Павловського (СПБ, 1818), буквою "і" позначають голосний, що виник з давніх ћ, з о та е в новозакритому складі. В сучас. укр. мові цією буквою позначають голосний переднього ряду високого підняття, а на початку деяких слів, залежно від вимови, крім звичайного "і", також звук "і" з більшим чи меншим наближенням до "и" (і и нший, і и рій або и і нший, и і рій тощо).
