(Artemisia) — рід багаторічних, рідше однорічних, здебільшого опушених трав'янистих рослин або півкущів родини складноцвітих. Листки перисторозділь-ні, іноді суцільні. Квітки дрібні, жовті або рожеві, зібрані в кошик. Плід — сім'янка. Бл. 400 видів, пошир. переважно у Пн. півкулі. В СРСР — бл. 250 видів, з них в УРСР — бл. 20. Ростуть П. у степах, на сухих луках, крейдяних відслоненнях, пісках, солонцях, як бур'яни — по садах та городах. Усі П. містять ефірні олії, багато з П.— гіркі глікозиди. Як лікарські рослини найбільше значення мають: цитварний полин (А. сіпа), що в дикому стані росте в Казахстані, містить сантонін — протигельмінтний засіб; П. гіркий (A. absianthium), настої та екстракти з листків якого застосовують для поліпшення травлення (як бур'ян він пошир. скрізь на Україні). Як пряну рослину використовують П. естрагон. У пустелях, напівпустелях, пд. районах Степу та Лісостепу УРСР деякі види П. (П. звичайний — A. vulgaris, П. австрійський —A. austriaca, П. польовий — A. campestris та ін.) використовують як пасовищні рослини для овець, кіз, коней. До отруйних рослин належить П. кримський (A. taurica), пошир. у Криму; він містить отруйну речовину таурицин. Серед П. є декоративні види. Деякі види — індикатори ґрунтових різновидів або гірських порід.
