(до 1940 — Остяко-Вогульський нац. округ, до 1977 — Ханти-Мансійський нац. округ) — у складі Тюменської обл. РРФСР. Утворений 10.XII 1930. Розташований в центр. частині Зх.-Сибірської рівнини. Площа 523,1 тис. км2. Нас. 831 тис. чол. (на 1.1 1983). В окрузі живуть ханти, мансі, росіяни, татари, українці та ін. Міського населення 83 %.
Поділяється на 7 районів, має 6 міст і 21 с-ще міськ. типу. Центр — м. Ханти-Мансійськ. Х.-М. а. о. нагороджено орденом Леніна (1970) і орденом Дружби народів (1972). Поверхня рівнинна (Серед-ньообська і Кондинська низовини), на Зх.— схили Пн. та Приполярного Уралу. Корисні копалини: нафта, газ, буре вугілля, торф. Клімат континентальний. Пересічна т-ра січня —20, —22°, липня +16, + 18°. Опадів 400—500 мм на рік. Найбільші ріки — Об (у межах округу 1218 км) з прит. Іртишем. Багато озер і боліт. Грунти переважно торфово-болотні й підзолисті. Під лісом понад 30 % тер. округу. Переважають хвойні породи (сосна, ялина, кедр), на крайній Пн.— тундра. В межах округу Кондо-Сосьвинський боброво-соболиний заповідник.
Провідні галузі пром-сті: нафтова, газова, електроенергетична, лісова та рибна. Родовища нафти— Самотлорське, Усть-Баликське, Мамонтовське та ін. Газ переробляють на 8 з-дах. Працює Сургутська ДРЕС Лісозаготівлі, виробн. пиломатеріалів і шпал (Кондинський лісопром. комбінат— найбільший у Зх. Сибіру, виробниче об'єднання " Ханти-мансійськліс" у Ханти-Мансійську, лісопильно-деревообр. комбінат у с-щі Совєтському). Рибокомбінати та рибозаводи — в містах Ханти-Мансійську, Нижньовартовську, Сургуті, смт Березовому, Кондин-ському, Октябрському. Спеціалізація с. г. — оленярство (пн. райони), хутровий промисел, кліткове звірівництво (сріблясто-чорна лисиця, голубий песець, норка). Розводять також велику рогату худобу, свиней, коней. Вирощують кормові культури, картоплю, овочі. Навколо міст — тепличні г-ва. Осн. види транспорту — річковий (судноплавство по Обі, Іртишу), повітр. (аеропорти в Сургуті, Нижньовартовську, Нефтеюганську, Березовому, Ханти-Мансійську та ін.) і трубопровідний (нафтопроводи: Шаїм — Тюмень, Усть-Балик — Омськ, Усть-Балик
— Курган — Уфа — Альметьєвськ, Нижньовартовськ — Куйбишев, Сургут — Полоцьк; газопроводи Уренгой — Грязовець, Уренгой — Челябінськ та ін.). 3-ці: Тавда — Сотник, Івдель — Об, Тюмень — Сургут — Нижньовартовськ. До Великої Жовтн. соціалістич. революції на тер. нинішнього X.-М. а. о. налічувалося 35 поч. шкіл, серед. спец. навч. закладів не було. В 1983/84 навч. р. в окрузі діяло 225 загальноосв. шкіл (понад 131 тис. учнів), 25 дитячих музично-худож. шкіл, 9 профес.-тех. училищ (5,7 тис. учнів), б серед. спец. навч. закладів (3,9 тис. учнів). Функціонують 422 масові б-ки з фондом бл. 5 млн. одиниць зберігання, 271 клубний заклад, 411 кіноустановок, 3 держ. музеї, нар. ансамблі танцю "Сургут" і "Хорам", нар. вокально-етногр. ансамбль "Місне". В окрузі виходять 17 газет, з них 2 окружні: "Ленін пант хуват" ("По ленінському шляху", хантийською мовою) і "Ленинская правда". Працює окружний комітет по телебаченню і радіомовленню. Транслюються передачі Всесоюзного, окружного і обласного радіо. Передачі окружного радіо ведуться мовами ханти і російською. Телепередачі ретранслюються по системі "Орбіта". На території Х.-М. а. о. під час археологічних розкопок знайдено керамічні посудини, оздоблені орнаментом. Здавна розвинуті різні види декоративно-ужиткового мистецтва (художньо розшитий одяг зі шкіри і хутра; посудини і скриньки з лубу).
В. М. Трифонов (культура).
