Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow восх-вят arrow ВОСЬМИЙ З'ЇЗД РКП(б)
   

ВОСЬМИЙ З'ЇЗД РКП(б)

-відбувся 18-23.НІ 1919 в Москві. В роботі з'їзду взяли участь 301 делегат з ухвальним голосом і 102 -з дорадчим, що представляли 313 766 членів партії. Порядок денний: 1) Звіт ЦК РКП(б); 2) Програма РКП(б); 3) Створення Комуністичного Інтернаціоналу; 4) Воєнне становище і військ. політика; 5) Робота на селі; 6) Орг. питання; 7) Вибори ЦК. Роботою з'їзду керував В. І. Ленін. Відкриваючи з'їзд, В. І. Ленін присвятив перше слово пам'яті Я. М. Свердлова. З'їзд відбувся у важкий для країни час, в обстановці громадян. війни та іноземної воєн. інтервенції. З'їзд повністю схвалив політ. діяльність ЦК. Осн. місце в роботі з'їзду зайняло обговорення і прийняття нової Програми партії, розробленої під керівництвом і при безпосередній участі В. І. Леніна. У програмі було сформульовано конкретні завдання партії в перехідний період від капіталізму до соціалізму. 1-й розділ Програми містив оцінку Великої Жовтн. соціалістичної революції та її міжнар. значення, давав характеристику капіталізму і його найвищої стадії - імперіалізму, показував неминучість про-лет. революції та перемоги соціалізму. В 2-му розділі чітко визначалися шляхи будівництва соціалістич. економіки, шляхи переходу від відсталих форм виробництва до вищих: у пром-сті - до великої механізованої індустрії, в с. г. - до великого соціалістичного землеробства. Ленінський проект Програми прийняла програмна комісія, обрана на VII з'їзді партії. Але у зв'язку з тим, що в комісії не всі були згодні з проектом Програми, від меншості в комісії на з'їзді виступив М. І. Бухарін. Він запропонував виключити з Програми характеристику простого товарного г-ва і домонополістичного капіталізму, зберігши тільки аналіз імперіалізму. М. І Бухарін розглядав імперіалізм не як останню стадію в розвитку капіталізму, а як окрему сусп.-екон. формацію. В. І. Ленін викрив теоретичну неспроможність і політ. шкідливість поглядів М. І. Бухаріна. Безкомпромісно виступив В. І. Ленін і проти вимоги М. І. Бухаріна і Г. Л. П'ятакова виключити з Програми пункт про право націй на самовизначення. З'їзд затвердив Програму РКП(б) (див. Програма Комуністичної партії Радянського Союзу), що озброїла партію ясною перспективою боротьби за побудову соціалізму і була керівним документом Комуністичної партії аж до Двадцять другого з'їзду КПРС (1961), який прийняв нову Програму. Важливе місце в роботі з'їзду зайняло питання про відношення до серед. селянства. В початковий період існування Рад. влади серед. селянство вагалося у своєму ставленні до неї, й тому політика нейтралізації його була єдино правильною. Восени 1918, упевнившись на власному досвіді в перевагах рад. ладу, осн. маса серед. селянства зробила поворот у бік Рад. влади. Політика нейтралізації середняка вже не відповідала обстановці, що склалася. Тому В. І. Ленін у резолюції "Про ставлення до середнього селянства", яку прийняв з'їзд, обгрунтував необхідність переходу до політики міцного союзу з серед. селянством при опорі на бідноту в боротьбі з куркульством. З'їзд приділив велику увагу питанню про воєнне становище і військ. політику. В доповіді з цього питання обґрунтовувалася необхідність покінчити з добровольчими методами формування Червоної Армії, партизанщиною і створити регулярну армію з залізною дисципліною, підтверджувалася правильність використання досвіду старих військ. спеціалістів при політ. контролі за їхньою діяльністю. Проти лінії ЦК РКП(б) виступила т. з. "військова опозиція". З'їзд засудив її погляди і прийняв резолюцію, спрямовану на будівництво регулярної, боєздатної Червоної Армії, вказав на головний принцип будівництва і діяльності армії- керівництво партії всіма збройними силами країни. З'їзд обговорив питання про парт. і рад. будівництво, про посилення керівної ролі партії в Радах, дав відсіч опортуністичній групі Сапронова - Осинського, що заперечувала провідне становище партії в системі диктатури пролетаріату, визнав за необхідне поліпшити соціальний склад партії, для чого запропонував провести перереєстрацію членів РКП(б). З'їзд встановив структуру ЦК РКП(б), визначивши, що ЦК організує Політбюро, Оргбюро, Секретаріат. З'їзд наголосив на необхідності існування єдиної централізованої комуністичної партії. Створення компартій рад. національних республік як складових частин РКП(б) ознаменувало новий етап у парт. будівництві. З'їзд вітав створення Комінтерну і приєднався до його платформи. На з'їзді було обрано ЦК та Ревізійну комісію. З'їзд зайняв визначне місце в історії партії і країни.

Літ.: Ленін В. І. VIII з'їзд РКП(6) 18-23 березня 1919 р. Повне зібрання творів, т. 38: Восьмой съезд РКП(б). Протоколы. М., 1959; Історія Комуністичної партії Радянського Союзу. т.З, кн. 2. К., 1970.

Ю. Ю. Кондуфор.

 

Схожі за змістом слова та фрази