Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дов-дом arrow ДОКАЗИ
   

ДОКАЗИ

у праві - будь-які фактичні дані, одержані у визначеному законом порядку, що мають значення для правильного вирішення кримінальної чи цивільної справи. Питання, пов'язані з Д., урегульовано ст. 16 і 17 Основ кримінального судочинства Союзу PCP і союзних республік (в УРСР - гл. 5 КПК УРСР) і ст. 17, 18 і 19 Основ цивільного судочинства Союзу PCP і союзних республік (в УРСР - гл. 4 ЦПК УРСР). У кримінальному судочинстві на підставі Д. встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння (події злочину), винність або невинність обвинуваченого (підсудного), ступінь відповідальності винних, характер і розмір шкоди, завданої злочином, причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, та ін.; у цивільному судочинстві - наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення сторін, а також ін. обставини, необхідні для з'ясування істини по справі. Джерелом (засобом) одержання Д. є: у кримінальному процесі - показання свідків, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих і суд. дій та ін. документи; в цивільному процесі - пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові Д., речові Д. і висновки експертів. Цей перелік - вичерпний. Збирання і перевірку Д. закон покладає на суд, прокурора, особу, яка проводить дізнання, і слідчого. В той же час Д. по кримінальній справі можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, їхніми захисниками, будь-якими громадянами, установами тощо; в цивільному процесі Д. подаються сторонами та ін. особами, які беруть участь у справі. Рад. процесуальним законодавством визначено правила відносно збирання кожного Д., що сприяє одержанню найповніших, всебічних і об'єктивних фактів по конкретній справі (див., наприклад, Допит, Обшук). Ніякі Д. не мають наперед встановленої сили. Вони оцінюються судом, слідчим тощо за їхнім внутр. переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їхній сукупності відповідно до закону і соціалістичної правосвідомості. Штучне створення Д. є злочином. Д. поділяють: щодо осн. факту - на прямі (безпосередньо встановлюють або заперечують факти, сукупність яких дає змогу відповісти на осн. питання справи) й непрямі (виявляють різні проміжні факти, на підставі яких встановлюється осн. шуканий факт); щодо джерела одержання їх - на первісні (базуються на безпосередньому сприйнятті факту) й похідні; в кримінальному процесі - ще й на обвинувальні й виправ дальні.

Літ.: Гродзинський М. М. Докази в радянському кримінальному процесі, ч. 1. X., 1933; Теория доказательств в советском уголовном процессе. М., 1966. Ф. К. Глух.

 

Схожі за змістом слова та фрази