Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГУНИ
   

ГУНИ

— союз давніх кочових племен. Виник у 2—4 ст. під час міграції тюркомов. хунну з Центр, і Серед. Азії у Приуралля, а потім у Поволжя, де вони з'єдналися з угор. і сармат. племенами. В історіографії звичайно називають Г. західну, а хунну — сх. гілку єдиного тюркомов. народу. В 70-х рр. 4 ст. розпочалося масове просування Г. на захід — в Пн. При-азов'я, Крим і Пн. Причорномор'я. Очолювані вождем Баламиром Г. підкорили аланів, у 375 розгромили д-ву готів Германаріха, підкоривши більшу частину остготів і змусивши вестготів 376 відійти у Фракію. Зайнявши територію від Нижньої Волги до Карпат, Г. здійснювали походи на Візантію (Сх. Римську імперію), країни Закавказзя, Малої Азії, Бл. Сходу. В 1-й третині 5 ст. вони захопили Паннонію (Подунав'я), там розмістилася і ставка їхнього вождя. Зх. Римська імперія використовувала Г. як союзників у боротьбі з германцями і нар. рухами. Найб. могутності Г. досягли за правління Аттіли (434—453). Підкорені племена вони обкладали даниною і зобов'язували брати участь у воєнних походах («данина кров'ю»). Вірування Г. полягали у вшануванні небесного духа, якого із 7 ст. називали Тенгрі-ханом. 15.УІ 451 на Каталаунських полях у Галлії полчища Аттіли були розбиті військами Зх. Рим. імперії. Після смерті Аттіли (453) д-ва Г. розпалася. Розгромлені гепідами 455 в Паннонії, Г. відійшли в Причорномор'я. Частина племен, які входили до д-ви Г., пізніше влилася до Волзької Булгарії та Хозарського каганату.

Літ.: Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 1. К., 1991.