Григорій Андрійович [11 (23).ІІІ 1876, Петербург — 14.ХІІ 1937] — російський і український рад. мовознавець, чл.-кор. АН СРСР (з 1921). Закінчив Петерб. ун-т (1898). Працював у Харків. ун-ті (з 1907), професор Ніжинського історико-філологічного ін-ту (з 1909), Юр'євського (тепер Тартуський) ун-ту (з 1916), Саратов. (з 1920), Моск. (з 1927) ун-тів. Праці з слов. мовознавства: "Грамоти болгарських царів"(1911), "Праслов'янська граматика" (1916), "До питання про асиміляцію голосних в українській мові" (1926), серія статей "Слов'янські етимології", чимало з яких присвячено походженню укр. слів.
Літ.: Журавлев В. К. Григорий Андреевич Ильинский (1876—1937). М., 1962.
М. А. Жовтобрюх.
