Олександр Григорович [20. VIII (1.IX) 1868, м. Лубни, тепер Полтав. обл.—2.XII 1940, Київ] — професіональний революціонер, рад. парт. і держ. діяч, учений-економіст, акад. АН УРСР (з 1929), акад. АН БРСР (з 1934), віце-президент АН УРСР (1931—38). Член Комуністичної партії з 1891. Н. в сім'ї ремісника-столяра. У революц. русі — з 1887. В 1889—91 навчався в Харків., потім Бернському (Швейцарія) унтах. З 1891 вів революц. роботу, зокрема на Україні (1902—04 — член Київ. к-ту РСДРП). У 1905—07 — один з керівників революц. боротьби в Києві, Петербурзі, Фінляндії. В 1908 заарештований і 1909 засланий до Сибіру. Учасник Жовтневого збройного повстання 1917 в Москві. В 1917—18 — наркомзем, наркомпрод РРФСР. У 1919— наркомпрод УРСР, 1921—27 — на дипломатичній роботі. Одночасно 1924—27 — ректор Комуністичного ун-ту ім. Артема в Харкові. В 1927—29 — наркомзем України. В 1930 очолив Інститут соціалістичної перебудови с. г., з 1934 — Раду по вивченню продуктивних сил УРСР. У 1930—1933 — директор Укр. ін-ту марксизму-ленінізму, а після його реорганізації — президент Всеукр. асоціації марксистсько-ленінських ін-тів. 1924 — 26 — член Оргбюро ЦК КП(б)У, 1926—37 — кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У. Був членом ВЦВК, ЦВК СРСР і ВУЦВК. Автор екон., істор. і публіцистичних праць.
Тв.: Вибрані твори. К., 1959; Ильич, каким я его знал. М., 1970.
Літ.: Ровнер О. С, Королик Р. Я. Олександр Григорович Шліхтер. Бібліографічний покажчик. К., 1958.
Ф. Я. Горовський.
