Іван Семенович (р. і м. н та см. невідомі) — вітчизн. мислитель 16 ст. Його предки походили з Чернігівщини. Служив трьом монархам — угорському, чеському та молдовському. У 1538 (за ін. даними 1539) переїхав до Москви. Тут склав Велику та Малу чолобитні царю Івану IV Грозному, в яких (переважно у Великій) сформулював свої політ, і правові ідеї. Політ, ідеал мислителя — сильна централізована, але обмежена законом, монархія на чолі з мудрим царем, який «правду любить і праведний суд судить». П. картає бояр, які забули про інтереси д-ви, дбають лише про власні потреби. У зв'язку з цим П. радить царю всіх бояр «вогнем спалювати та інші люті смерті їм давати», а політ, опору шукати в молодому дворянстві.
П. — противник рабства. Він пропонує цареві видати новий Судебник, реорганізувати місц. управління, утворити пост, армію («царю без воїнства не можна жити»), провести суд. реформу, скасувати систему кормлінь (намісництв), ліквідувати практику кабали, особливо холопства як «породження диявола», повести рішучу б-бу з хабарництвом, побудувати сильний, але чесний держ. апарат, у якому чини будуть надаватися виключно за заслуги, а не за принципом «якого батька вони діти». Через чолобитні проходить ідея правди і справедливості як фундаменту держ. устрою, сильної самодерж. влади, що спирається на закон. Ідеї П. справили вплив на Івана Грозного. Але цар запроваджував їх у життя надто жорстокими методами. За деякими свідченнями, під час опричнини було страчено і П.
Літ.: Ржига В. Ф. И. С. Пересветов - публицист XVI в. М.. 1908; Коваленский М. Моск. полит, л-ра XVI в. СПб., 1915; Соч. И. Пересветова. М.—Ленинград, 1956; Миро-ненко О. М. Правії і свободи людини в укр. світській політ.-прав. ідеології доби феодалізму. К., 1 995.
О. М. Мироненко.
