— синтетичний полімер, продукт полімеризації метилметакрилату, [-СН2-С(СН3) (СООСН3)-]n. Тверда безбарвна речовина. Оптично прозорий, світлостійкий, має високі фіз.-мех. та електроізоляційні властивості. Розчиняється в метилметакрилаті, ацетоні, дихлоретані, бензолі тощо; стійкий до дії розведених к-т і лугів, води, спиртів, жирів, масел; розм'якшується при т-рі, трохи вищій за 120° С, і легко переробляється. Застосовується в авіац., суднобудівній, автомоб. пром-сті, у медицині, с. г., виробн. товарів широкого вжитку тощо. Випускається гол. чин. у вигляді листового матеріалу — скла органічного.
|
