(ЦК КПУ) - вищий керівний орган Комуністичної партії України між її з'їздами. Склад ЦК формувався згідно зі встановленими нормами Статуту КПУ. До нього входили члени і кандидати у члени ЦК з урахуванням принципу системат. оновлення і на
ступності керівництва. З розширенням завдань, що вирішувалися ЦК на різних етапах історії Компартії України, його склад постійно зростав. Якщо на І з'їзді КП(б)У (5— 12.УІІ 1918, Москва) було обрано 15 членів і 6 кандидатів, то на останньому, XXVIII (19— 23.УІ 1990 — перший етап), — 248 членів і Ревіз. комісію у кількості 40 членів. На другому етапі цього з'їзду (13—14.ХІІ 1990, Київ) було дообрано до складу ЦК ще 25 членів. Для обговорення важливих питань парт, діяльності ЦК скликав чергові (не рідше 1 разу на 5 років) та позачерг. (надзвичайні) з'їзди КПУ, а також у міру потреби респ. парт, конференції між з'їздами. Не рідше 1 разу на 4 міс. скликалися пленарні засідання ЦК, на яких розглядалися проблеми діяльності респ. парт, орг-ції, різних сфер сусп. життя. На пленумах обиралися Політбюро та Секретаріат ЦК КПУ, затверджувалися голова Комісії парт, контролю при ЦК, завідувачі відділів ЦК, гол. редактори респ. парт, газет і журналів.
Літ.: Ком. партія України: з'їзди і конференції. К, 1991.
