Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рот-рят arrow РУСЬКА ПРАВДА П. І. ПЕСТЕЛЯ
   

РУСЬКА ПРАВДА П. І. ПЕСТЕЛЯ

«Руська правда, або Заповідна державна грамота великого народу російського, що є завітом для вдосконалення державного устрою Росії і містить вірний наказ як для народу, так і для Тимчасового Верховного Правління» — осн. програмний документ Південного товариства декабристів, складений П. І. Пестелем і схвалений на з'їзді т-ва у Києві 1823. «Р. п.» П. І. П. виходила з ідей демократії, природ, права, сусп. договору, поділу влади. Передбачала встановити на перех. етапі до парлам. д-ви диктатуру Тимчас. Верх. Правління і протягом його владування (10—15 років) підготувати народ до ухвалення конституції та обрання дем. представницького органу. Виходила з необхідності проголосити в Росії респ. устрій, скасувати стани, кріпосне право з наділенням селян безоплатно землею, проголосити рівність гр-н перед законом тощо. Законод. влада у майб. дем. республіці повинна була належати однопалат. Народному віче, обраному на 5 років на підставі багатоступеневого, але заг. виб. права, що надавалося (активне і пасивне) всім гр-нам, які досягли 20-річного віку. Нар. віче ніхто не мав права розпускати, але депутати кожний рік підлягали ротації на п'яту частину. Віче мало обирати викон. владу — Державну думу з 5 осіб на 5 років. Один з обранців цього органу вже за призначенням самої Держ. думи ставав главою д-ви — президентом, якого вона змінювала щорічно. «Р. п.» П. І. П. проголошувала свободу слова, друку, віросповідання, але за умови, що ці свободи не будуть використані проти рев. влади. Виходячи з концепції ієрархічності законів, програма виокремлювала «закони першого роду» (визначали устрій д-ви, основи громадян, сусп-ва, прав, статус гр-н тощо) і «закони другого роду» (регулювали діяльність органів управління д-вою, приват, осіб тощо). «Закони першого роду» мали бути кодифікованими у Державному Завіті (конституції), а «закони другого роду» викладено у Державному Наказі, який регламентував діяльність органів управління, та Державному судебнику, що регулював діяльність приват, осіб. «Закони другого роду» повинні відповідати «законам першого роду», тобто конституції. Роль своєрід. арбітра у можливих спорах відводилася Державному приказу правосуддя, одним з гол. обов'язків якого був «нагляд за дією законів».

В «Р. п.» П. І. П. Україну (Малоросію) зараховано до земель, приєднаних до Росії і підпорядкованих «праву благозручності» (держ. необхідності); вона на «вічні часи» мала залишатися у складі Рос. д-ви.

Вид.: Пестель П. И. Рус. правда. Наказ Временному Верх. Правлению. СПб., 1906.

Літ.: Багалій Д. Декабристи на Україні. X., 1926; Бази-левич В. Декабристи на Київщині. К., 1926; Лисенко М. Декабрист, рух на Україні. К., 1954; Нечкина М. В. Декабристы. М., 1982; Мироненко О. М. Права і свободи людини в рос. політ, доктринах. К., 1995.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази