- таємна політ, орг-ція, утв. у грудні 1845 — січні 1846 в Києві. Існувало до березня 1847. Братство (в деяких джерелах — товариство) виникло в середовищі різночинної інтелігенції, яка гуртувалася навколо Харків, та Київського ун-тів. Засновниками його були М. І. Гулак, М. І. Костомаров, В. М. Білозерський, до яких приєдналися О. В. Маркович, О. О. Навроцький, І. Я. Посяда та ін. У квітні 1846 до К.-М. б.
вступив Т. Г. Шевченко. Восени 1846 братство налічувало 12 осіб. К.-М. б. утворилось як слов'янське, до нього могли бути залучені діячі визв. руху не лише України, Білорусії, Росії, а й Польщі, Болгарії, Чехії, Сербії, Хорватії. Понад 100 чол. із цих країн підтримували зв'язок з К.-М. б. У його статуті і програмі передбачалося визволення слов'ян, народів від гніту деспотизму та здійснення корін. соціально-політ. перетворень у слов'ян, країнах. Політ, програму викладено у «Книзі буття українського народу», «Статуті Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія», працях В. М. Білозерського (зокрема, в його поясненні до статуту і записці про нар. освіту), М. І. Костомарова (записках про панславізм), М. І. Савича (про емансипацію жінок), Г. Л. Андрузького (конст. проект «Досягнення можливого ступеня рівності і свободи переважно в слов'янських землях», «Ідеал держави») та ін. Осн. завданнями К.-М. б. вважало знищення самодержавства, скасування станів, ліквідацію кріпосного права, визволення і об'єднання слов'ян, народів у федерат, республіку з парлам. ладом, з наданням кожному народові автономії, запровадження загальної освіти народів тощо. Серед членів братства не було єдиної точки зору на шляхи здійснення цих завдань. Творчість Т. Г. Шевченка згуртувала прихильників рев.-дем. поглядів, які стояли на більш
радикальних позиціях (М. І. Гулак, О. О. Навроцький та ін.). Прихильники лібер. поглядів (М. І. Костомаров, П. О. Куліш та ін.) вважали за можливе здійснення програми шляхом просвітництва і реформ. Ці позиції були своєрідним виявом двох тенденцій у визв. русі — рев.-дем. і лібер.-буржуазної. Своєю активною пропагандою ідей слов'ян, єдності та прагненням до створення загаль-нослов'ян. дем. федерації кирило-мефодіївці сприяли утвердженню патріот, свідомості слов'ян, народів. Рос. уряд визнав К.-М. б., попри його невеликий кількісний склад, небезпечним для існуючого ладу. За доносом провокатора О. М. Петрова К.-М. б. було викрито і розгромлено.
Літ.: Кирило-Мефодіївське товариство, т. 1—3. К., 1990.
І.С. Дзюбко
