-найб.
рабовласницька д-ва античності. Політ, устрій Р. і. склався після завершення громадян, війн і набуття верховної політ., військ, і реліг. влади Октавіаном, який у 27 до н. е. отримав від сенату титул Августа. Р. і. утвердилася як військ, монархія. У своєму розвитку пройшла два етапи: принципату (рання імперія) і домінату (пізня імперія). Для принципату характерним було поєднання монархічної і республіканської форм, через що його нерідко кваліфікують як діархію. Проте респ. елементи управління поступово відходять на другий план і з часом набувають декоративного характеру, оздоблюючи владу принцепса, воля якого набуває сили закону. У добу найб. розквіту — під час правління імператора Траяна (98—117) — до складу Р. і. входили: Італія, о-ви Середземного м., Британія, Галлія (тер. сучасних Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Швейцарії, частина ФРН), Верхня Німеччина, Іспанія, області на південь від Дунаю (тепер Баварія, Австрія, Угорщина, Боснія і Герцеговина, Сербія, Словенія, Хорватія, Чорногорія, Македонія, Албанія, Болгарія), Дакія (тер. сучасної Румунії), Ахайя (сучасна Греція), Мала Азія (Іран, Сирія, Іудея, частина Аравії, Іраку, Грузії, Вірменії, Азербайджану), все узбережжя Пн. Африки. Від 2 ст. н. е. територія Р. і. починає скорочуватися. Політ, та екон. криза імперії призводить до зміни її характеру. В результаті Діоклетіана реформ, завершених за Костянтина Великого, Р. і. трансформується у необмежену військ.-бюрокр. монархію (домінат). У 395, після смерті імператора Феодосія, Р. і. розпадається на дві частини: Західну та Східну. Падіння Західної Р. і. сталося 476, коли повсталі варвар, найманці на чолі з Одоакром скинули ост. імператора Ромула Августула. Східна Р. і. (Візантія) проіснувала до 1453, коли її столицю Константинополь захопили турки-османи. Римська імперська ідея зберігалася у Візантії, у змінених формах — у Священній Римській імперії іа. Російській імперії («Москва — третій Рим»).
Літ.: Zintott A. Imperium Romanum. Politics and Administration. London-N.Y.. 1993; История Древнего Рима. M., 1998; Саггій J.-M., Rousselle A. L'Empire romain en mutation, des SeveYes a Constantin, 192-337. Paris, 1999.
Є. О. Харитонов.
