Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow спец-стаг arrow СПОРТ
   

СПОРТ

(англ. sport; першоджерело: старофранц. disporter — відносити) — складова частина фізичної культури; один із засобів і методів фізичного виховання, що спрямоване на всебічний гармонійний розвиток людини, зміцнення її здоров'я. Мета С.— поряд із зміцненням здоров'я і заг. фіз. розвитком людини досягнення високих результатів і перемог у спорт, змаганнях. Перші відомі спорт. змагання відбулися у Стародавній Греції 1580 до н. е. Швидкого розвитку С. набув в 2-й пол. 19 ст., особливо після створення 1894 Міжнародного олімпійського комітету і проведення 1896 перших сучас. Олімпійських ігор. Необхідною умовою розвитку С. є створення системи удосконалення підготовки (тренування) тих, хто займається С. Існують 3 осн. взаємопов'язані організаційні форми С: масовий самодіяльний С., С. як учбовий предмет та С. найвищих досягнень. Масовий С.— умова фіз. удосконалення людини; відносно лімітується віком, станом здоров'я, рівнем фіз. розвитку людей. С. як учбовий предмет входить до програми всіх типів учбових закладів і військово-фізичної підготовки в Збройних Силах. С. найвищих досягнень дає змогу добитися макс. спорт. результатів (рекордів), служить зразком фіз. можливостей людини, сприяє впровадженню в масову практику високоефективних засобів і методів фіз. підготовки. В СРСР культивується бл. 50 видів спорту, з них 30 входять до програми Олімпійських ігор. Виділяють 2 осн. групи видів С.— національні та міжнародні. Національні виникли і розвинулися у своєрідних умовах життя кожного народу, його трудової діяльності та відпочинку. Міжнар. види С. являють собою узагальнені системи змагань, в певних умовах з відповідною регламентацією, що основана на використанні правил, які уніфікують взаємодію учасників змагань, порядок фіксації та оцінки досягнень. С. в СРСР є загальнодержавною справою і разом з фізичною культурою охоплює всі верстви та вікові групи населення. Єдина Всесоюзна спортивна класифікація забезпечує упорядкованість вимог до підготовки спортсменів. В процесі розвитку С. набув загальнокультурного, політичного, естетичного значення. С. сприяє розширенню дружніх міжнар. зв'язків, взаєморозумінню та дружбі між народами. З середини 19 ст. в ряді капіталістичних країн розвивається професійний С.— форма видовищної індустрії, бізнесу, джерело прибутків і експлуатації спортсменів. Див. також статті: Спортивні ігри, про окремі види спорту (Автомобільний спорт, Водно-моторний спорт, Важка атлетика, Легка атлетика, Гімнастика, Весловий спорт, Гірськолижний спорт. Ковзанярський спорт, Мотоциклетний спорт, Плавання спортивне, Стрілецький спорт та ін.), про спорт. організації (Міжнародні спортивні об'єднання, Добровільні спортивні товариства, Клуб спортивний). Іл. див. на окремому аркуші, с. 272—273.

Літ.: Советская система физического воспитания. М., 1975; Теория и методика физического воспитания. т. 1. М., 1976.

Ю. М. Теппер.

 

Схожі за змістом слова та фрази