— гіпотеза, за якою інертна маса будь-якого тіла зумовлена його гравітаційною взаємодією з рештою тіл Всесвіту.
Висунув 1883 Е. Мах. За М. п., зокрема, сили інерції, що виникають у прискорених системах відліку, зумовлені гравітаційною взаємодією. В основі М. п. лежить припущення, що не лише рівномірний прямолінійний, а й будь-який прискорений рух тіла є відносним, тобто може бути визначеним лише відносно ін. тіл Всесвіту. М. п. відіграв значну евристичну роль при побудові А. Ейнштейном заг. відносності теорії. Проте згодом виявилося, що осн. рівняння й фіз. зміст цієї теорії не задовольняють М. п., і Ейнштейн висловив критичні зауваження щодо нього. В сучас. теор. працях, зокрема з космології, робляться спроби використати М. п. у різних модифікованих формах, проте питання про правильність М. п. у тій чи ін. формі залишається поки що відкритим.
Літ.: Зельдович Я. Б., Новиков И. Д. Строение и эволюция Вселенной. М., 1975.
П. І. Фомін.
|
