(від грец. — сліпий і техніка) — розділ дефектології, шо розробляє принципи конструювання і використання технічних засобів (приладів, машин тощо) для корекції й компенсації дефектів зору; сукупність цих технічних засобів. Осн. принцип конструювання Т. полягає у компенсаторному використанні збережених аналізаторів (слуху, дотику, залишкового зору). З цією метою застосовуються фотоелектричні сигналізатори, які перетворюють світлові сигнали на звукові або дотикові, моделі, макети, рельєфні схеми, допоміжні оптичні прилади, прилади для рельєфного письма та креслення тощо. Н.-д. робота у галузі Т. проводиться в тифлотех. лабораторії Н.-д. ін-ту дефектології АПН СРСР. Див. також Тифлопедагогіка, Тифлографіка, Читальна машина для сліпих і сліпоглухих, Школа для сліпих, Брайля шрифт.
І. С. Моргуліс.
