(від грец. — жир та —вигляд) — жироподібні речовини, що входять до складу всіх живих клітин і відіграють важливу роль в їх організації та метаболізмі. Л. по-різному розчинні в органічних розчинниках і, як правило, нерозчинні у воді. Л.— один з осн. структурних компонентів мембран біологічних; беруть участь у передаванні імпульсу нервового, в секреції, м'язовому скороченні, рецепції, утворенні міжклітинних контактів, активному транспорті іонів та метаболітів тощо. Крім того, Л. створюють енергетичні резерви в клітині і виконують захисні (водовідштовхуючі, термоізоляційні та ін.) функції у тварин, рослин і мікроорганізмів. Л. входять до складу деяких складних білків (ліпопротеїдів). За особливостями хім. будови Л. поділяють на кілька класів. До простих Л. відносять жири (тригліцериди та ін. нейтральні гліцериди), воски (ефіри жирних кислот та жирних спиртів) і діольні Л. (ефіри жирних к-т та етиленгліколю або ін. двоатомних спиртів). До складних Л. відносять фосфоліпіди (здебільшого похідні фосфогліце-ридів) та гліколіпіди (Л., що містять залишки сахарів). Молекули складних Л. містять також залишки гліцерину (гліцеринфосфатиди) або сфінгозину (сфінголіпіди). Жирні к-ти, що входять до складу Л., містять звичайно парне число атомів вуглецю (від 12 до 22). До Л. відносять і деякі речовини, які не є похідними жирних к-т (стероїди, убіхінони, деякі терпени). В організмі Л. підпадають гідролітичному розщепленню ліпазами з наступним окисленням жирних к-т та виділенням енергії, що використовується для утворення АТФ (див. Аденозинфосфорні кислоти, Окислення біологічне). Здатність фосфоліпідів утворювати бімолекулярні плівки, що своєю структурою схожі на біологічні мем брани, широко використовується для створення штучних моделей, на яких можна відтворити деякі мембранні процеси.
Літ:: Маркман А. Л. Химия липидов, в. 1—2. Ташкент, 1963—70; Ленинджер А. Биохимия. Пер. с англ. М., 1974; Кейтс М. Техника липидологии. Пер. с англ. М.. 1975.
В. К. Лішко.
