Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow радіс-рама arrow РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945
   

РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945

— війна СРСР проти імперіалістичної Японії 9.VIII—2.IX; складова частина і продовження Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—45. Після віроломного нападу гітлерівської Німеччини на СРСР Японія, незважаючи на укладений з СРСР 13. IV 1941 Пакт про нейтралітет, посилила свою Квантунську армію, зосереджену в Маньчжурії та Кореї, готуючи її до нападу на Рад. Союз. Це примусило СРСР тримати на Далекому Сході значні військ. сили. Цим самим Японія подавала велику допомогу гітлерівській Німеччині. Рад. Союз на Кримській конференції 1945 дав згоду союзникам, які вели воєнні дії проти Японії, вступити у війну проти неї через 2—3 місяці після капітуляції гітлерівської Німеччини і закінчення війни в Європі. 5. IV 1945 Рад. Союз денонсував рад.-япон. Пакт про нейтралітет. 26.VII 1945 США, Великобританія і Китай, до яких згодом приєднався і СРСР, запропонували Японії беззастережну капітуляцію (див. Потсдамська декларація 1945). Але япон. уряд відхилив цю пропозицію. 8.VIII 1945 СРСР з метою найшвидшого закінчення 2-ї світової війни, забезпечення далекосхідних рубежів країни, виконання своїх союзницьких зобов'язань, подання допомоги народам Китаю, Кореї та ін. країн у їхній боротьбі за нац. незалежність заявив, що з 9.VIII вважає себе в стані війни з Японією. 9.VIII війська Забайкальського (команд.— Маршал Рад. Союзу Р. Я. Малиновський), 1-го (команд.— Маршал Рад. Союзу К. О. Мерецков), 2-го (команд. —генерал армії М. О. Пуркаєв) Далекосхідних фронтів, кораблі Тихоокеанського флоту (команд.— адмірал І. С. Юмашев) та Амурської військ. флотилії (команд.— контр-адмірал Н. В. Антонов) під заг. командуванням Маршала Рад. Союзу О. М. Василевського перейшли в наступ проти япон. Квантунської армії. 10.VIII війну Японії оголосила Монг. Нар. Республіка. На другий день бойових дій, внаслідок великого успіху, досягнутого рад. військами, япон. уряд зробив заяву про готовність прийняти умови беззастережної капітуляції, але обумовив її деякими вимогами. Коли воєнна поразка Японії була вже вирішена, США б і 9.VIII 1945 піддали атомному бомбардуванню япон. міста Хіросіму і Нагасакі. Цей варварський акт не викликався воєнною необхідністю. До 14.VIII рад. війська, зламавши оборону япон. Військ. просунулися на гол. напрямах на тер. Маньчжурії від 150 до 450 км. 15.VIII япон. уряд знову підтвердив своє рішення про беззастережну капітуляцію. Бойові дії між англо-амер. і япон. військами в бас. Тихого океану було припинено. Проте Квантунська армія ще чинила опір рад. військам і лише з 19.VIII припинила бойові дії. На кін. серпня всю Пн. Корею до 38-ї паралелі було визволено від ворога. В цей самий час закінчились операції по визволенню Пд. Сахаліну та Курильських о-вів. Зазнавши рішучої поразки, япон. уряд 2.IX 1945 підписав акт про беззастережну капітуляцію. Внаслідок Р.-я. в. Пд. Сахалін, втрачений після російсько-японської війни 1904—05, та Курильські о-ви, що з 1875 перебували під управлінням Японії, було повернуто Рад. Союзу. Поразка япон. мілітаризму сприяла піднесенню нац.-визвольного руху в країнах Пд.-Сх. Азії, створила умови для перемоги нар.-демократичного ладу в Китаї, Пн. Кореї, В'єтнамі. За виявлені героїзм і мужність у війні проти Японії 308 тис. рад. воїнів було нагороджено орденами і медалями СРСР, 87 — удостоєно звання Героя Рад. Союзу. Орденами і медалями СРСР нагороджено багато воїнів Монг. Нар.-революц. армії.

Літ.: История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941 — 1945, т. 5. М., 1963; История второй мировой войны. 1939 — 1945, т. 11. М., 1980; Победа СССР в войне с милитаристской Японией и послевоенное развитие Восточной и Юго-Восточной Азии. М., 1977; Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 — 1945 гг., т. 3. К., 1975.

Д. П. Григорович.

 

Схожі за змістом слова та фрази