Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кану-карб arrow КАПІЦА
   

КАПІЦА

Петро Леонідович [н. 27.VI (9.VII) 1894, Кронштадті — рос. рад. фізик, акад. АН СРСР (з 1939), двічі Герой Соціалістичної Праці (1945, 1974). Після закінчення 1918 Політех. ін-ту в Петрограді працював там же. В 1921— 34 — у наук. відрядженні в Англії, де до 1932 працював у Кавендішській лабораторії, очолюваній Е. Резерфордом. В 1935—46 і з 1955 — директор Ін-ту фіз. проблем АН СРСР. Наук. праці з ядерної фізики, фізики й техніки надсильних магн. полів, фізики й техніки низьких т-р, електроніки великих потужностей і фізики високотемпературної плазми. Спільно з М. М. Семеновим запропонував метод (1922) визначення магн. моментів атомів у атомних пучках. Встановив (1928) лінійну залежність електр. опору ряду металів від напруженості магн. поля. Розробив детандерний зріджувач гелію (1934) та високоефективний радіальний турбодетандер для зрідження повітря і пром. одержання кисню (1939). Відкрив (1938) явище надплинності. Розвинув заг. теорію електронних приладів магнетронного типу; створив потужні НВЧ-генератори неперервної дії планотрон і ніготрон, за допомогою яких виявив утворення високотемпературної плазми у високочастотному розряді. Нагороджений 6 орденами Леніна, ін. орденами, медалями. Держ. премія СРСР, 1941, 1943. Нобелівська премія, 1978.

Капіца - leksika.com.ua