Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Е arrow ЕКСПЕРТНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ
   

ЕКСПЕРТНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ

[від лат.— тотожність і ... — роблю] — вчення про метод вирішення са-мост. класу експертних ідентифікац. завдань з метою індивідуалізації конкр. людей, тварин і речей за їх матеріальними слідами-відоб-раженнями для одержання доказу тотожності у судочинстві. Сучасна теорія Е. і., підвалини якої закладені 1940 рос. ученим С. М. Потаповим, базується:

а) на принциповій можливості індивідуалізації людей, тварин і речей будь-якої фіз. природи за будь-якими їх властивостями (зовн. структурою, внутр. природою речовин, навичковими виявами, енергет. полями тощо), що відображаються у матеріальних слідах, виникнення яких обумовлено обставинами події у крим. чи цив. справі;

б) на використанні для цілей індивідуалізації не тільки властивостей самого ототожнюваного об'єкта, що відбились у сліді, а й (при нестачі достатньої інформації) властивостей навколишнього середовища і самого процесу взаємодій, які сприйняв при слідоутворенні ототожнюваний об'єкт; тобто ототожнювання можливе за прямими, зворотними та зустрічними ідентифікац. зв'язками взаємодії, що утворились у ситуації слідоутворення і взаємної передачі ідентифікац. інформації;

в) на принципі завершеності процесу ідентифікації лише за умови збігу неповторної сукупності ідентифікац. ознак і визначення на цій основі тотожності невідомого об'єкта, що ідентифікується за слідами-відбитками, які залишені на місці події чи в ін. обставинах справи, і відомого перевірюваного ототожнюван ого об'єкта [стосовно якого існує слідча (судова) версія, що він і є той самий невідомий ототожнюваний об'єкт], властивості якого вивчаються суд. експертом безпосередньо чи опосередковано за вільними чи експерим. зразками.

На стадіях роздільного і порівн. дослідження властивостей та ідентифікац. ознак невідомого і перевірюваного ототожнюваних об'єктів для вирішення часткових підзавдань метод ідентифікації взаємодіє з методами експертної діагностики та експертної ситуалогії. На теор. засадах методу Е. і. з використанням сучас. інструментальних засобів і комп'ютерних технологій розроблені та успішно втілені в слідчу і суд. практику різні експертні методики ідентифікації людей, предметів, речовин. Серед них — криміналіст, методики ототожнювання людини за ознаками почерку, письмової та усної мови (голосу), пальцевих відбитків та слідів босих ніг, за фотопортретами; суд.-мед. ідентифікація особи за слідами крові, сперми, волосся (методики генної дактилоскопії), кістковими залишками, за ознаками проекції черепу і за прижиттєвою фотокарткою; трасол. методики ідентифікації засобів злому, взуття, автомоб. шин, фарних розсіювачів тощо; суд.-балістичні методики ідентифікації вогнеп. зброї за кулями та гільзами; матеріалознавчі методики ідентифікації широкого кола виробів за слідами матеріалів та речовин (мастил, фарби тощо); комплексні автотрасол. та суд.-мед. методики ідентифікації трансп. засобів і людей за слідами наїзду чи зіткнення. Різновидами Е. і. є встановлення цілого предмета за його частинами, єдиного джерела походження матеріалів і речовин, а також встановлення факту контактної взаємодії кількох матеріальних тіл. Висновок експерта про тотожність набуває силу суд. доказу, коли його викладено в акті судової експертизи по крим., цив. чи арбітражних справах.

Літ.: Сегай М. Я. Методология суд. идентификации. К., 1970.

М. Я. Сегай.

 

Схожі за змістом слова та фрази