Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
кел-киз
КИЗИЛ-КОБА
КИЗИЛ-КОБА
— карстова печера в Криму. Див. Червона печера.
Схожі за змістом слова та фрази
КИЗИЛ-КОБА
(кримськотатар. червона печера ) - найдовша (понад 16 км) карстова порожнина Криму, України і Європи, що утворилася в червоних вапняках. Цей грандіозний 6-поверховий карстовий комплекс є також найбільшим у Криму за площею й обсягом. Активні карстові процеси відбуваються в нижніх поверхах: тут бага...
(Енциклопедичний словник-довідник з туризму)
КИЗИЛ
дерен (Соrnus) — рід кущів або невеликих дерев род. кизилових. Листки супротивні цілісні; квітки двостатеві правильні чотиричленні, зібрані у зонтиковидні суцвіття; плоди кістянкоподібні, м'ясисті, переважно червоні. 4 види в Серед, і Пд. Європі, Малій Азії. Центр. Китаї, Японії і Пн. Америці. В СР...
(Українська Радянська Енциклопедія)
КИЗИЛ-ЯР
— озеро в межах УРСР, на Зх. Кримського п-ова, на Пд. від м. Сак. Від моря відокремлене піщаним пересипом. Довж. 5,7 км, шир. до 1,4 км, глиб. до 0,3 м. Пд. берег урвистий, заввишки до 7—12 м, пн.— пологий. Живиться мор. та підземними водами. Донний мул має лік. властивості. ...
(Українська Радянська Енциклопедія)
КИЗИЛ
— столиця Тув. АРСР. Лежить у Тувинській улоговині, біля злиття річок Великого Єнісею (Бій-Хем) та Малого Єнісею (Ка-Хем), що утворюють Єнісей, на стику автошляхів Кизил — Ак-Довурак і Усинського тракту. 59 тис. ж. (1977). Засн. 1914 під назвою Бєлоцарськ (1918—26 — Хем-Белдир). З 1921 — столиця На...
(Українська Радянська Енциклопедія)
КИЗИЛ-ТАШ
(кримськотатар. червоний камінь ) - гора в Криму заввишки бл. 500 м неподалік селища Краснокам'янка над Гурзуфом, з якої відкривається широкий краєвид. На її вершині збереглися руїни середньовічного спостережного пункту. Це єдине в Криму місце, де росте виноград, з якого роблять славнозвісний Мус...
(Енциклопедичний словник-довідник з туризму)
КИЗИЛ-ІРМАК
— ріка на п-ові Мала Азія, у межах Туреччини. Довж. 1151 км, площа бас. понад 77 тис. км2. Бере початок на схилах г. Кизилдаг, перетинає Анатолійське плоскогір'я і Понтійські гори. Впадає у Чорне м., утворюючи дельту. Живлення снігове й дощове. Використовують для зрошування. На К.-І.— ГЕС, м. Сівас...
(Українська Радянська Енциклопедія)
КИЗИЛ-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА
— археологічна культура 11— 5 ст. до н. е., поширена в горах і передгір'ях Криму. Виділив її Г. А. Бонч-Осмоловський 1926. Назва походить від найменування печери Кизил-Коба поблизу Сімферополя. Серед пам'яток К.-к. к.— поселення і поховання в кам'яних скринях. Родові групи носіїв К.-к. к. мешкали в...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ТАЙ-КОБА
— гора на Головному пасмі Кримських гір, вища точка Карабі-яйли. Вис. 1259 м. Складена з вапняків. Поширені карстові форми рельєфу: карри, воронки тощо. На схилах — буковий ліс (пам'ятка природи), вершина вкрита гірсько-лучною рослинністю з заростями роговика Біберштейна. О. В. Єна. ...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ШАН-КОБА
— печерна стоянка часів мезоліту і неоліту в пд.-зх, гірській частині Криму, в басейні р. Чорної. Відкрита 1927; досліджувалась 1928, 1935—36. В півтораметровій товщі відкладів печери було відкрито 6 культурних шарів. При розкопках знайдено нуклеуси, крем'яні знаряддя (скребки, вкладні тощо), кістк...
(Українська Радянська Енциклопедія)
ШАЙТАН-КОБА
— грот на правому березі р. Бодраку, на пд. околиці с. Скалистого Бахчисарайського р-ну Крим. обл., де виявлено стоянку часів палеоліту. Досліджували її 1929—30. Відкрито два культурні горизонти мустьєрського часу. Знайдено залишки вогнища, біля якого виявлено скупчення крем'яних виробів і кісток с...
(Українська Радянська Енциклопедія)
2021 Лексика - українські енциклопедії та словники
admin{aт}leksika.com.ua