Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow наш-нек arrow НЕДОТОРКАННІСТЬ ОСОБИ
   

НЕДОТОРКАННІСТЬ ОСОБИ

— в СРСР одне з конституційних особистих прав громадян, яке наголошує на тому, що ніхто не може бути арештований інакше як на підставі судового рішення або з санкції прокурора (ст. 54 Конституції СРСР; ст. 52 Конституції УРСР). Право на особисту свободу забезпечується нормами Основ кримінального судочинства Союзу PCP і союзних республік, кримінально-процесуальними кодексами союзних республік (див. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР) та ін. нормативними актами. Будь-який запобіжний захід (взяття під варту, арешт чи затримання підозрюваної у злочині особи) може бути вжитий виключно органами слідства й дізнання (під наглядом прокурора), а також судом і лише у випадках, визначених законом. Незаконне позбавлення волі є злочином (ст. 123 КК УРСР). Прокурор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом чи суд. вироком (ст. 14 КПК УРСР). Затримання особи (ст. 106 КПК УРСР) допускається лише за точно визначених законом умов (напр., коли особу затримали при вчиненні злочину). Про кожний випадок затримання повідомляється протягом 24 годин прокурору, який не пізніше 48 годин з моменту одержання повідомлення зобов'язаний дати санкцію на взяття під варту або звільнити затриманого. За-відомо незаконний арешт або затримання, винесення неправосудного вироку тощо є грубими порушеннями соціалістичної законності. Такі дії розглядаються рад. законодавством як злочини проти правосуддя. Конституція СРСР зафіксувала важливе положення (ст. 57; в УРСР — ст. 55 Конституції УРСР), яким поважання особи, охорона прав і свобод громадян є обов'язком усіх держ. органів, громад, орг-цій і службових осіб. Особи, винні в порушенні Н. о., несуть відповідальність за законом.

Ф. К. Глух.

 

Схожі за змістом слова та фрази