Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕСКРИПТ
   

РЕСКРИПТ

(лат. букв. — писана відповідь, від— відповідати в письмовій формі, переписувати) — 1) У Давньому Римі — юрид. вказівки (акти), що видавались імператором або намісниками провінцій з шир. кола держ. питань. Імператорські Р. мали форму: а) директивного листа в тих випадках, коли адресатом була високопоставлена посад, особа, магістрат тощо; б) т. з. субскрипції ( підпис), якщо вказівка давалась у вигляді короткої резолюції під проханням чи зверненням осіб невисокого звання або чину. Р. відображали юрид. погляди імператора. Інколи містили вказівки підлеглим, але не мали характеру суд. рішення. У добу раннього принципату в розробці Р. брали участь правознавці, однак з часом їх витісняє держ. бюрократія. Від 3 ст. до н. е. видання Р. виступає як антипод консультацій правознавців. У домінуванні Р. вбачають одну з причин занепаду прав, науки. У післякласич. період на основі Р. виникає особливий вид провадження — т. з. рескриптний процес: перш ніж подати позов до суду, сторона зверталася до імператора з особистим проханням висловитися зі спірного питання. Імператор міг також відправити заявника до судді, давши останньому відповідну вказівку щодо вирішення спору. Урочистою формою Р. такого роду була adnotatio — письм. резолюція імператора на зверненні до нього. За юрид. природою Р. — вид імп. конституцій. З 2 ст. н. е. визнаються нормами права, що мають силу закону. В політ, сенсі Р. імператорів були важливим засобом б-би проти відцентрових тенденцій у Рим. д-ві пізньої доби. У 2-й пол. 2 ст. було складено зібрання імператорських P., що значною мірою вплинуло на дальший розвиток римського права. 2) У монархіч. д-вах — юрид. акт монарха, адресований окр. посад, особі (напр., міністру, воєначальнику). Через Р. цим особам давалося певне доручення, висловлювалася подяка за службу тощо.

Літ.: История древнего мира. Древний Рим. Минск, 1999.

В. П. Нагребельний, Є. О. Харитонов.