Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow франс-фуні arrow ФУНДАМЕНТАЛЬНІ І ПРИКЛАДНІ НАУКИ
   

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ І ПРИКЛАДНІ НАУКИ

— традиційний поділ наук за принципом їхньої цілеспрямованості, відношенням до практики. Відповідно до цього функція фундаментальних наук полягає в пізнанні законів реальної дійсності в "чистому вигляді", безвідносно до їх можливого практичного застосування (через що ці науки нерідко називають "чистими"), прикладних — у дослідженні більш конкретних форм прояву об'єктивних законів, розв'язанні проблем не тільки пізнавального, а й соціально-практичного характеру. Фундаментальні науки покликані пояснювати навколишній світ, а прикладні, спираючись на їхні досягнення, — перетворювати, змінювати його. Закони й методи фундаментальних наук мають більш заг. характер, прикладних — конкретний, обмежений, вузький. У системі наук провідне місце належить фундаментальним наукам, які становлять передній край пізнавальної діяльності і власне тому називаються фундаментальними, що на їхній основі можна здійснювати різні прикладні дослідження. Ф. і п. н. перебувають у тісній взаємодії, що постійно посилюється. Відіграючи, поряд із соціальною практикою, вирішальну роль у визначенні осн. напрямів розвитку досліджень у прикладних науках, фундаментальні науки значною мірою впливають на прогрес самих цих наук. У свою чергу, відбувається зворотний вплив прикладних наук на фундаментальні, оскільки результати останніх на практиці можуть бути реалізовані лише через прикладні науки. Нерідко потреби практики виробництва, що виражаються через прикладні науки, викликають і стимулюють постановку відповідних досліджень у фундаментальних науках, приводять до відкриттів фундаментального характеру. Критерієм ефективності фундаментальних наук є не тільки успіх в досягненні об'єктивних знань про предметний світ, а й реальна чи потенціальна можливість практичного застосування цих знань; критерієм ефективності прикладних наук є як міра задоволення соціального замовлення, так і здатність пояснювати природні процеси та явища. Поділ на Ф. і п. н. є загальноприйнятим і має принципово важливе значення, зокрема в плані регулювання оптимального співвідношення їхнього розвитку. Проте цей поділ має обмежений характер. Відсутність чітких дефініцій цих наук, критеріїв вичленення і протиставлення їх вимагає дальшої розробки цього питання. Розрізняють також фундаментальні і прикладні дослідження, розуміючи під першими теор. та експериментальні дослідження, спрямовані на пошук заг. законів об'єктивної реальності, продукування оригінальних і фундаментальних знань, розробку потужних засобів дослідження тощо, а під другими — дослідження, спрямовані на знаходження предметних форм, структур та ін., в яких реалізуються ці закони, знання, на модернізацію існуючих засобів пізнання.

О. Я. Мороз.

 

Схожі за змістом слова та фрази