Константін [жовтень 1808, м. Тріфешті Век Ясського повіту, тепер у СРР — 25.VIII (6.ІХ) 1868, там же] — молдавський та румунський письменник. Один з організаторів і керівників національного театру.
У 1821—23 перебував у Бессарабії, де познайомився з О. Пушкіним. Літ. діяльність почав з перекладів. Перший оригінальний твір — "Мої пригоди в Бессарабії" (1824). На ранніх творах (новели "Зоє", 1837; "Скачка", 1840) відчутний вплив романтизму. За твори демократичного і ліберального спрямування (стаття "Вандалізм", 1838, повість "Тодеріке", 1844) зазнав переслідувань. Істор. повість "Александру Лепушняну" (1840) — перший значний твір молд. і рум. реалістичної прози. Перекладав твори О. Пушкіна, В. Жуковського, Г. Державіна, А. Кантеміра, В. Гюго та ін. Досліджував фольклор. Боровся за розвиток молд. нац. мови.
Тв.: Рос. перекл.— Избранное. Кишинев, 1973.
С. В. Семчинський.
