Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow голо-гон arrow ГОМЕЛЬ
   

ГОМЕЛЬ

- місто, обласний центр БРСР, на правому березі р. Сожу (прит. Дніпра). Вузол залізнич. та автомоб. шляхів, річковий порт. 360 тис. ж. (1977). Поділяється на 4 міські р-ни. Вперше згадується в літописі під назвою "Гомій" 1142, коли був у складі Чернігівського князівства. В 1335 увійшов до Великого князівства Литовського, 1569 - до Польщі, 1772 возз'єднаний з Росією. 30.Х (12.XI) 1917 в Г. проголошено Рад. владу. Під час Великої Вітчизн. війни в період тимчасової нім.-фашист. окупації Г. (19.VIII 1941 - 26. XI 1943) в місті діяв підпільний міськком партії. Г. нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1970). Значний центр маш.-буд. та металообр. пром-сті (з-ди: "Гомсельмаш", верстатобуд., торфових машин, підшипниковий, вимірювальних приладів, "Гомелькабель", "Центроліт" та ін.). Розвинута хім. (з-ди: хім., пластмасових виробів, паперово-лісохім. та ін.), деревообр. (виробниче об'єднання "Гомельдрев"), буд. матеріалів (з-д буд. деталей, комбінат буд. матеріалів та збірного залізобетону), скляна, легка та харч. пром-сть. У Г.- ун-т, ін-т інженерів залізничного транспорту, ф-т Московського кооп. ін-ту, філіал Білоруського політех. ін-ту, 9 серед. спец. навч. закладів. Драм. театр, театр ляльок, філармонія, краєзнавчий музей, планетарій, цирк, телецентр.

Архіт. пам'ятки: палац Румянце-вих-Паскевичів (кін. 18 - 1-а пол. 19 ст.) з парком, собор Петра і Павла (закладений 1809, арх. Кларк) - обидва в стилі класицизму. гомельська область - у складі БРСР. Лежить на Пд.-Сх. республіки. Утворена 15.І 1938. Пл. 40,4 тис. км2. Нас. 1576 тис. чол. (на 1.І 1978), переважають білоруси, живуть також росіяни, євреї, українці, поляки та ін.; міськ. нас.- 52%. Поділяється на 21 район, має 17 міст і 17 с-щ міськ. типу. Центр - м. Гомель. Поверхня області - погорбована рівнина. На Зх.- Поліська низовина з окремими моренними підняттями (Мозирське пасмо, заввишки до 206 м, та ін.), на Сх.- Придніпровська низовина та Чечерська рівнина. Корисні копалини: нафта, торф, кам'яна та калійна солі, пісок, крейда та ін. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня-6,5°, липня +18,5°. Опадів 550-650 мм на рік. Гол. ріки: Дніпро та його притоки - Прип'ять, Березина, Сож та ін. На тер. Г. о. багато озер, найбільше - Червоне. Грунти переважно дерново-підзолисті, підзолисті, торфово-болотні, а також родючі алювіальні лучні. Під лісами -38,6% території (сосна, дуб, граб, береза, вільха та ін.), під болотами - 12,6%. В межах Г. о.- Прип'ятський заповідник. У нар.-госп. комплексі республіки Г. о. виділяється виробн. кордних тканин, суперфосфатних добрив, паперу, силосозбиральних комбайнів. Енергетика базується на місц. торфі та девізних природному газі й кам. вугіллі. Діють Василевичська ДРЕС, Гомельська та Мозирська ТЕЦ. Розвивається нафтодобувна та нафтопереробна пром-сть. Машинобудування представлене виробн. с.-г. машин, верстатів, торфових машин, підшипників, вимірювальних приладів, двигунів, меліоративних машин та ін. Дедалі більшого значення набуває електро-тех. пром-сть. Зросли хім. та лісохім. галузі, представлені виробн. добрив, штучного волокна, пластмасових і лакофарбових виробів тощо. Високомеханізовані галузі пром-сті - лісова, деревообр., целюлозно-паперова та буд. матеріалів, у т. ч. скляна. Розвинуті легка (трикотажна, швейна, взут., льонообробна та ін.) і харч. (жирова, м'ясна, молочна, кондитерська, маслоробна, борошномельнокруп'я-на, плодоовочеконсервна) галузі. Гол. пром. центри: Гомель, Мозир, Речиця, Свєтлогорськ, Жлобин. Провідне місце в с. г. належить землеробству. Переважають зернові (жито, гречка, пшениця, кукурудза, просо, ячмінь) і технічні (льон, коноплі) культури та картопля. Вирощують також кормові культури та овочі. Садівництво. Тваринництво молочно-м'ясного напряму. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Осн. вид транспорту - залізничний. Гол. магістралі: Мінськ - Харків, Ленінград - Одеса, Брянськ - Гомель - Брест. Важливе значення має автомоб. транспорт (автомагістралі Москва - Брест, Ленінград - Київ). Судноплавство по Дніпру та його притоках Сожу, Прип'яті й Березині. Порти: Гомель, Мозир, Рєчиця. Територією Г, о. проходить нафтопровід "Дружба". Розвивається повітр. транспорт. У Г. о.- ун-т та ін-т інженерів залізничного транспорту (Гомель), пед. ін-т (Мозир); 18 серед. спец. навч. закладів; театри драм. і ляльок, телецентр, 6 музеїв.

Гомель