(від гіпер... і грец. - форма, вигляд), гіпертелія - виниклий у процесі еволюції перерозвиток організму в якому-небудь одному напрямі. Г. є одним з осн. напрямів біологічного прогресу. Прикладом Г. є надмірний розвиток рогів у велетенського оленя, ікол у шаблезубого тигра, шкірних скостенінь у динозаврів, клешень у крабів, розмірів тіла у слонів тощо. При Г. пристосування всього організму в цілому до умов існування супроводжується порушенням у певних межах його окремих взаємовідносин з факторами зовн. середовища; при значному прояві Г. спричинюється до вимирання організмів. Надмірний розвиток органів можна розглядати і як крайній ступінь пристосування до обмежених умов середовища (теломорфоз).
Б. Г. Новиков.
|
