— 1) "Українські січові стрільці", "УСС", "усуси" — військ. підрозділи, що їх створив 1914 під час 1-ї світової війни австро-угор. уряд за допомогою бурж.-націоналістичної "Головної української ради" і уніатської церкви, які прагнули відірвати Україну від Росії і передати її під протекторат Німеччини. Формувалися в осн. з представників зх.-укр. буржуазії та куркульства і частково з селян, введених в оману націоналістичною пропагандою. Входили до складу австро-угор. армії.
Під час австро-німецької окупації України 1918 допомагали окупантам боротися проти повстансько-партизанського руху укр. трудящих. У листопаді 1918, після розпаду Австро-Угорщини, припинили своє існування. Окремі загони "С. с." ввійшли до складу Української галицької армії і стали опорою контрреволюц. "уряду" "Західноукраїнської народної республіки". 2) Військ. формування контрреволюц. Центральної ради і петлюрівської Директорії. Створені наприкінці 1917. Комплектувалися з кол. військовополонених галичан і укр. куркульсько-націоналістич. елементів. Виконували гол. чин. каральні функції (звіряча розправа з робітниками з-ду "Арсенал" під час Київського січневого збройного повстання 1918, розстріл групи комуністів у Києві в грудні 1918, розгін сел. з'їзду в Полтаві тощо). Розгромлені Червоною Армією навесні 1919.
А. Д. Ярошенко.
|
