-класифікація грунтів за якісною оцінкою найважливіших агрономічних властивостей. В основі Б. г.- матеріали грунтових обстежень, які характеризують механічний склад грунту, наявність у ньому гумусу, елементів живлення рослин, водний, тепловий і поживний режим. З 1965, оцінюючи сільськогосп. угіддя, враховують і ступінь еродованості (див. Ерозія грунту), засоленості, кислотності, солонцюватості, зволоженості та ін. природні ознаки грунтів, що впливають на родючість. Головне завдання Б. г.- поділити грунти відповідно до родючості за певною системою: від найгірших до найкращих. При Б. г. користуються шкалою, в якій показники родючості виражені в балах. У ході Б. г. на Україні для кожного г-ва, району, області, крім грунтових карт і картограм, розроблено рекомендації щодо найраціональнішого використання землі, найефективнішого застосування добрив, підвищення родючості грунтів і захисту їх від водної та вітрової ерозії грунту, заболочування, засолювання, заростання чагарниками тощо. В капіталістичних країнах Б. г. провадять гол. чин. з метою диференціації податків на землю.
В. П. Кузьмичов.
|
