Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Д-деп arrow ДВОРЯНСТВО
   

ДВОРЯНСТВО

— один з найвищих станів феод, сусп-ва, наділений привілеями, здебільшого спадковими. Як аристокр. прошарок існує у деяких країнах і тепер. Термін «дворяни» відомий у Київській Русі з 12 ст.: при дворі великого князя перебували «слуги дворні». Під такою самою назвою вони згадуються і в галицько-волинських літописах з 13 ст. «Дворні слуги» (дворяни) були також у феодалів.

У Великому князівстві Литовському, а згодом у Речі Посполитій, у т. ч. на укр. землях, дворяни становили викон. ланку відповідно великокнязівської та королівської адміністрації. Под. функції вони виконували за гетьмана Б. Хмельницького в Укр. д-ві. У Моск. царстві з кін. 15 ст. дворянами називали всіх «посаджених на землю» на основі помісної системи військ, слуг вел. князів. Зі створенням Рос. централіз. д-ви двірські слуги феодалів злилися з військ, слугами вел. князів московських у єдину станову групу — дворян. «Судебник» 1497 законодавчо оформив утворення Д. Його політ, та екон. позиції значно зміцніли у 16—17 ст. Рос. Д. домоглося повного закріпачення селянства, що було остаточно оформлено «Соборним уложенням» 1649. Рос. д-ва 18 ст. була дворян, імперією. Маніфест «Про вольності дворянства» 1762 та Жалувана грамота дворянству 1785 завершили розширення і остаточне оформлення привілеїв Д. У 2-й пол. 18 ст., з ліквідацією автономії Гетьманщини, ці привілеї рос. Д. було поширено на укр. шляхту і козацьку старшину. Напередодні скасування кріпосного права укр. Д. (дідичі) володіли 70 % усієї землі і майже 60 % селян. Формою станової організації Д. були повітові і губ. дворянські зібрання. Д. у Росії ліквідоване як стан декретом ВЦВК і РНК «Про знищення станів і цивільних чинів» від 28.Х (10.XI) 1917, а рішеннями 3-го Всерос. з'їзду рад позбавлене політ, прав. Значна частина Д. емігрувала за кордон.

Літ.: Яковенко ?. М. Укр. шляхта з кін. XIV до серед. XVII ст. (Волинь і Центр. Україна). К„ 1993.

І. І. Шостенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази