КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ

Схожі за змістом слова та фрази

• КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ

  — опортуністична теорія з національного питання, спрямована на роз'єднання трудящих за нац. ознакою і культивування серед них бурж. націоналізму. Зародилася наприкінці 19 ст. в середовищі австр. с.-д. як складова частина австромарксизму. Ігноруючи існування класів суспільних, К.-н. а. розглядала ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ РОБОТА

  в СРСР — система заходів, що сприяють комуністичному вихованню трудящих, підвищенню їхнього культурного рівня, розвиткові творчих здібностей та ініціативи, організації культур. дозвілля. Є складовою частиною ідеологічної роботи КПРС, Рад. держави, профспілок, комсомолу. К.-о. р. включає цілеспрямов...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ШКОЛА

  — течія в літературознавстві 2-ї пол. 19 ст., яка намагалася з'ясувати закономірності розвитку літератури у зв'язку з умовами суспільного життя. Методологічна основа її — філософія позитивізму (О. Конт), історизм Й. Г. Гердера та Г. Гегеля і нові досягнення природознавства. Представники К.-і. ш. (...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• АВТОНОМІЯ

  (грец. autovopaoc - незалежність, від аитої; — сам, v6|iog — закон) — відносно самостійні у здійсненні держ. влади або місц. самоврядування тер. утворення у межах певної д-ви. Такими утвореннями, зокрема, є: республіка, область, округ — у Рос. Федерації; область — в Іспанії, Італії; губернія — у Фі...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• АВТОНОМІЯ

  (грец.- незалежність) - право самостійного управління, самоврядування певної частини держави, здійснюване в межах, передбачених загальнодержавним законом (конституцією). Рад. А., принципові основи якої розроблені В. І. Леніним, є однією з держ.-правових форм розв'язання національного питання, складо...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• АВТОНОМІЯ УКРАЇНИ

  17-18 ст. - форма укр. державності у складі Моск. царства (пізніше — Рос. імперії). Нац.-визв. війна 1648—54 не привела до постання суверенної Укр. держави. В силу історичних обставин після Переяславської угоди 1654 Україна потрапила під зверхність Росії. Однак ще майже півтора століття вона зберіг...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• АВТОНОМІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА

  - форма децентралізації держ. влади в унітарній д-ві на рівні її адм.-тер. одиниці, яка характеризується істор., геогр., екон., нац.-побутови-ми та ін. особливостями. Виникає не внаслідок акта самовизначення її населення, а надається д-вою. Воля населення того чи того регіону до автономії, матеріал...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• АВТОНОМІЯ ЦЕРКОВНА

  у православі — відносна самостійність (самозаконність) церкви у справах внутр. управління. Межі А. ц. встановлюються угодою з тією автокеф. церквою, до складу, якої церква, що дістала автономію, раніше входила на правах екзархату або єпархії. Глави авт. церков обираються помісними соборами і затвер...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

  Республіканський науково-методичний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи (РНМЦ) — установа Міністерства культури УРСР. Створений 1979 на базі Центр. Будинку нар. творчості УРСР (працював з 1938) і Центр. наук.-статистичного кабінету культур.-осв. роботи. РНМЦ має 5 відділів — наук....
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• НАЦІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА АВТОНОМІЯ

  — форма організації життя національних меншин, що проживають компактно і не мають на тер. певної країни своїх нац. держ. утворень. Адм. формами Н.-т. а. є нац. райони, нац. селища, нац. сільські населені пункти. Специфічні нац. інтереси (екон., екол., культурні) представляє місц. влада в тер. та фед...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)