Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow полян-поро arrow ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНЕ МОВОЗНАВСТВО
   

ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНЕ МОВОЗНАВСТВО

— один з найважливіших напрямів у мовознавстві, який відіграв велику роль у його розвитку. В основі досліджень П.-і. м. лежить порівняльно-істор. метод, тобто сукупність прийомів дослідження мовного матеріалу для встановлення спорідненості мов і вивчення істор. розвитку споріднених мов. Позаістор. порівняння мов, яке, на відміну від істор. порівняння, наз. зіставленням споріднених і неспоріднених мов, застосовували певною мірою ще за античних часів у Європі (зіставлення давньогрец. і лат. мов), у Старод. Індії (зіставлення санскриту й пракритів) тощо. Особливо розвинулось воно в 17—18 ст. з нагромадженням матеріалів дослідження різних споріднених мов Європи та ін. частин світу. П.-і. м. виникло на поч. 19 ст. (праці Ф. Боппа, Р. К. Раска. Я. Грімма). Велику роль у його розвитку відіграли праці А. Ф. Пошта, А. Шлейхера, Ф. Діца, Ф. Міклошичата ін. Визначний внесок у його розвиток зробили молодограматики (див. Молодограматизм). У П.-і. м. виробились і застосовуються різні прийоми. У ньому зіставляється або паралельно вивчається мовний матеріал, який розглядається в істор. розвитку, з урахуванням змін, що відбуваються в мові. Вивчаються не окремі мовні факти чи явища, а системи їх (у фонології — система фонем, у морфології — системи граматичних форм, їхніх парадигм, у лексиці — означення взаємозв'язаних понять тощо). Встановлюються системи відповідностей між зіставлюваними мовами (у фонетиці, морфології, синтаксисі, лексиці й фразеології). Визначається відносна (релятивна) хронологія мовних фактів поряд з безвідносною (абсолютною) хронологією. Встановлюється спорідненість мов на основі систем відповідностей. Відновлюються (реконструюються) факти на основі систем відповідностей між спорідненими мовами й усуваються прогалини в їхній документальній історії. Відбираються релікти (архаїчні факти), які мають важливе значення для відновлення найдавнішого стану досліджуваних мов. Береться до уваги взаємодія складових частин окремих мов (явища граматичної аналогії, лексичної контамінації) і взаємодія окремих мов, яка порушує осн. лінії їхнього розвитку (вплив однієї мови на іншу, запозичення тощо). Програма досліджень П.-і. м. успішно доповнюється тепер ін. дослідними програмами, зокрема зверненням до типологічних аналогій (див. Типологія) тощо. Див. також Класифікація мов, Мови світу, Прамова.

Літ.: Смирницкий А. И. Сравнительно-исторический метод и определение языкового родства. М., 1955; Общее н индоевропейское языкознание. М., 1956; Бернштейн С. Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. М., 1961; Сравнительная грамматика германских языков, т. 1—4. М., 1962—66; Иванов В. В. Общеиндоевропейская, праславянская и анатолийская языковые системы. М., 1965; Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. М., 1981; Мейе А. Общеславянский язык. Пер. с франц. М., 1951; Мейе А. Сравнительный метод в историческом языкознании. Пер. с франц. М., 1951; Пауль Г. Принципы истории языка. Пер. с нем. М., 1960; Семереньи О. Введение в сравнительное языкознание. Пер. с нем. М.. 1980.

А. О. Білецький

 

Схожі за змістом слова та фрази