Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кану-карб arrow КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ
   

КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ

— затрати праці, матеріально-технічних і фінансових ресурсів на відтворення основних фондів. К. в. спрямовуються на буд-во, розширення, реконструкцію і тех. переозброєння підприємств і споруд в усіх галузях нар. г-ва, на спорудження житл. будинків, шкіл, лікарень та ін. об'єктів соціально-культур. призначення, на геол.-розвідувальні, проектно-розвідувальні роботи тощо, а також на поповнення оборотних засобів. За прийнятою в СРСР методологією, до К. в. не входять витрати на геол.-розвідувальні роботи, що не пов'язані з буд-вом, на розробку проектів планування і забудови міст і селищ міськ. типу, на розробку типових проектів для буд-ва, на насадження лісів і лісових смуг, на придбання й формування осн. стада, на придбання устаткування для діючих держ. установ, шкіл, лікарень, дит. закладів. До К. в. не включають також капітальний ремонт осн. фондів. В економічній політиці КПРС і Рад. д-ви, спрямованій на забезпечення індустріальної могутності та зміцнення обороноздатності СРСР, на неухильне піднесення рівня матеріального добробуту трудящих, першорядне значення надається підвищенню економічної ефективності капітальних вкладень. У першу чергу, К. в. спрямовуються на розвиток провідних галузей г-ва, що відіграють вирішальну роль у неухильному піднесенні рад. економіки та підвищенні рівня економічної ефективності соціалістичного виробництва. Залежно від видів планування К. в. поділяють на централізовані й не-централізовані. Обсяг централізованих К. в. передбачається в нар.-госп. планах і фінансується гол. чин. з держ. бюджету. Нецентралізовані К. в. визначаються нар.-госп. планами та планами держ. підприємств, орг-цій, відомств і фінансуються власними коштами (фонд розвитку виробництва, прибуток від реалізації, фонд Всесоюзного соціалістичного змагання та ін.), коштами колгоспів та ін. кооп. орг-цій, а також коштами населення на індивідуальне й кооп. житл. буд-во. Осн. джерелом К. в. є фонд нагромадження національного доходу та частина амортизаційних відрахувань. Планування К. в. здійснюється в СРСР через перспективні й річні плани екон. і соціального розвитку країни (див. Планування народного господарства). Осн. формою держ. планування капітального буд-ва є п'ятирічний план, що затверджується по кожному м-ву й відомству СРСР і союзних республік з поділом за роками. Особлива увага при плануванні К. в. приділяється поліпшенню їхньої структури, тобто збільшенню питомої ваги активної частини осн. фондів і зменшенню частки буд.-монтажних робіт, а також скороченню строків окупності капітальних вкладень. За роки Рад. влади К. в. як у цілому по СРСР, так і зокрема по УРСР, зростали високими темпами. Заг. обсяг К. в. в СРСР за 1918—77 становив 1703,7 млрд. крб. (у порівнянних цінах), у т. ч. в УРСР — 277,0 млрд. крб. В СРСР К. в. здійснюються в основному держ. і кооп. підприємствами і орг-ціями (89,4% всіх К. в.) і колгоспами (9,2%). К. в. населення в буд-во власних житл. будинків і квартир 1977 дорівнювали 2%. В десятій п'ятирічці К. в. в нар. г-во становитимуть 630 млрд. рб. Систематичне зростання К. в. характерне й для ін. соціалістичних країн (див. Будівництво).

Літ.: Матеріали XXV з'їзду КПРС.М., 1977; Матеріали XXV з'їзду Комуністичної партії України. К., 1977; Структури капитальных вложений в народное хозяйство и пути ее совершенствования. К., 1977; Баранов А. А. Интенсивное социалистическое производство. М., 1978; Хачатуров Т. С. Интенсификация и эффективность в условиях развитого социализма. М., 1978

П. І. Багрій.