Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow апі-ари arrow АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА ЄГИПЕТ
   

АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА ЄГИПЕТ

(АРЄ) - держава на Близькому Сході. Займає пн.-сх. частину Африки і Сінайський п-ів в Азії. Омивається Середземним і Червоним морями. В адм. відношенні поділяється на 26 губер-наторств (мухафаз). Карти див. на окремому аркуші, с. 232- 233. Державний лад. АРЄ - республіка. Діюча конституція прийнята 1971. Основою законодавства є положення шаріату. Глава д-ви - президент, якого обирає населення строком на 6 років. Законодавча влада належить однопалатним нар. зборам, що обираються населенням строком на 5 років. Уряд очолює прем'єр-міністр.

В. Н. Денисов.

Природа. В рельєфі країни переважають плато, зайняті Лівійською та Аравійською пустелями, які є частинами Сахари. Пересічна висота плато Лівійської пустелі 100-1000 м; великі площі вкриті барханними пісками, на Сх.- кам'янисті пустелі (гамада). Поверхня Аравійської пустелі по-горбована, вис. до 2187 м. Найвища вершина - г. Катерін (2637 м) на Сінайському п-ові. Між пустельними плато лежить долина Нілу. Осн. мінеральні ресурси: нафта, залізні, марганцеві й поліметалеві руди, золото, фосфорити, сода, кухонна сіль, буд. матеріали. Клімат тропічний, жаркий, на середземноморському узбережжі - субтропічний. Пересічна т-ра січня + 11°, +16°, липня +25°, +34°. Річна кількість опадів на більшій частині території не перевищує 100 мм, на узбережжі - до 400 мм. Єдина ріка Ніл має велике нар.-госп. значення. Грунти гол. чин. примітивні пустельні, в долині Нілу - родючі алювіальні. Рослинність здебільшого пустельна (астрагали, пустельна акація, полин, солянки). В долині Нілу та оазисах - с.-г. угіддя, пальмові гаї.

Населення. Осн. населення (99%)- араби (єгиптяни), на крайньому Пд. країни - нубійці. В містах живуть також греки, італійці, вірмени та ін. Офіц. мова - арабська. Пересічна густота населення - близько 37 чол. на 1 км2. Майже все населення живе в долині та дельті Нілу. Міськ. населення - 44,3% (1974). Гол. міста: Каїр, Александрія, Порт-Саїд, Суец. Історія. Тер. АРЄ (Єгипту) була центром однієї з ранніх цивілізацій в історії людства (див. Єгипет Стародавній). У 639-642 Єгипет був завойований арабами і включений до складу араб. Халіфату. З 868 Єгипет - незалежна д-ва, з 1517 - в складі Османської імперії. У 1798-1801 окупований військами Наполеона Бонапарта. В серед. 19 ст. Єгипет підпадає під контроль англ. і франц. капіталу. В 1882 країну окупували англ. війська. В 1914 Великобританія оголосила Єгипет своїм протекторатом. Під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції в Єгипті посилився революц. і нац.-визвольний рух (повстання 1919, 1921). В 1918-19 в Єгипті виникли соціалістичні й комуністичні групи, які об'єдналися в Соціалістичну партію (з 1922 - Комуністична партія). В 1922 Великобританія змушена була визнати незалежність Єгипту за умови залишення на його території англ. військ.. У 1923 Єгипет проголошено конституційною монархією. В роки 2-ї світової війни він- важливий військ.-стратегічний плацдарм Великобританії на Бл. Сході та в Африці. В 1943 Єгипет встановив дипломатичні відносини з СРСР; з 1945 - член ООН. Після 2-ї світової війни в країні посилився рух за нац. незалежність (масові страйки і антиімперіалістичні демонстрації 1945-46). Виникли демократичні орг-ції. В роботі їх брала активну участь компартія, яка вела боротьбу за створення фронту лівих сил. 23.VII 1952 в Єгипті відбувся ре-волюц. переворот, що поклав початок антифеод. і антиімперіалістичній революції. 18.VІ 1953 Єгипет проголошено республікою. Уряд країни, очолений Г. А. Насером, здійснив ряд прогресивних перетворень, 1956 домігся евакуації англ. військ з тер. Єгипту, націоналізував компанію Cуецького каналу. Імперіалізм відповів на це англо-франко-ізраїльською агресією проти Єгипту 1956, що зазнала провалу завдяки мужньому опорові єгип. народу, рішучій підтримці СРСР та ін. миролюбних країн. У 1958 Єгипет і Сірія об'єдналися в єдину д-ву - Об'єднану Араб. Республіку (Сірія вийшла з неї 1961). В 1962 Нац. конгрес нар. сил Єгипту прийняв Хартію нац. дій, яка проголосила некапіталістичний шлях розвитку країни. 5.VI 1967 Ізраїль при підтримці США та ін. імперіалістичних д-в вчинив агресію проти Єгипту (див. Ізраїльська агресія 1967). Внаслідок енергійних дій Радянського Союзу та ін. соціалістичних країн, а також позиції Ради Безпеки ООН воєнні дії ІО. VІ 1967 було припинено. В 1968 Єгипет прийняв "Програму 30 березня", яка передбачала поглиблення соціально-екон. перетворень у країні. СРСР та ін. соціалістичні держави подали Єгипту різнобічну допомогу в здійсненні індустріалізації, розвитку с. г., підготовці нац. кадрів, зміцненні обороноздатності і нац. незалежності країни. В 1971 Єгипет разом з Сірією і Лівією утворили Федерацію Араб. Республік. З 1971 Єгипет має назву Арабська Республіка Єгипет (АРЄ). В жовтні 1973 єгип. армія продемонструвала зрослу боєздатність під час воєнних дій, викликаних політикою Ізраїлю. Відповідно до угод, підписаних представниками АРЄ та Ізраїлю 1974 і 1975, відбулося роз'єднання конфронтуючих сторін на Сінайському п-ові, між ними створено буферну зону, де розмістилися надзвичайні сили ООН (див. також Близькосхідна криза). 15.III 1976 нар. збори АРЄ під тиском реакційних сил прийняли закон про припинення в односторонньому порядку чинності Договору про дружбу і співробітництво між СРСР і АРЄ, підписаного 1971. На поч. 1977 в країні посилилися соціальні конфлікти, які набрали форми страйків, вуличних демонстрацій, масових виступів трудящих. АРЄ - член Ліги арабських держав та Організації африканської єдності.

Г. Г. Зибіна.

Політичні партії, профспілки. Арабська соціалістична орг-ція Єгипту (центристська, підтримує програму уряду); Соціалістично-ліберальна орг-ція (права, виступає за розвиток приватного сектора); Орг-ція над. -прогресивного і юніоністського об'єднання (ліва, виступає за розвиток держ. сектора економіки). Всі три партії утворені в квітні 1976. Спершу діяли в рамках Арабського соціалістичного союзу (АСС) на правах самостійних політ. об'єднань. У червні 1977, відповідно до прийнятого нар. зборами АРЄ закону, АСС розпущено; залишено ЦК АСС, за яким закріплено визначальну роль у політ. системі країни. Єгипетська федерація праці (заг.-нац. профспілкове об'єднання), засн. 1957.

Господарство. АРЄ - агр.-індустріальна країна. Після здобуття 1952 незалежності було вжито заходів для розвитку нац. промисловості, піднесення всіх галузей економіки. Проведено агр. реформу, створено с.-г. кооперативи, націоналізовано банки й страхові компанії, великі пром. і трансп. підприємства, встановлено держ. контроль над зовн. торгівлею. Велику допомогу АРЄ в справі становлення нац. економіки подав СРСР та ін. соціалістичні країни. За допомогою Рад. Союзу споруджено, зокрема, Асуанський гідротехнічний вузол на Нілі та ряд. підприємств металург., маш.-буд. та ін. галузей пром-сті. З 70-х років уряд АРЄ проводить заходи, внаслідок яких посилилося проникнення в економіку країни іноз. монополістичного капіталу, активізувався приватнокапіталістичний сектор, погіршало матеріальне становище трудящих. В с. г. зайнято бл. 50% всього самодіяльного населення (в пром-сті - 12%), частка с. г. в нац. доході країни 1973 становила 27%. Гол. галузь - землеробство, що дає 75% валової с.-г. продукції. Завдяки штучному зрошуванню та сприятливим температурним умовам з тих самих площ збирають до трьох урожаїв деяких культур на рік. Осн. с.-г. культура - тонковолокнистий бавовник. У 1974 частка АРЄ у світовому виробн. тонковолокнистої бавовни становила 41% (без СРСР). Вирощують також рис, пшеницю, цукр. тростину та ін. культури. Культивують бобові, овочі, цитрусові.

Тваринництво розвинуте мало. Поголів'я (кін. 1973, млн.): великої рогатої худоби - 4,3, овець і кіз - 3,3. Розводять верблюдів, коней, мулів, домашню птицю. На пром-сть припадає 22% нац. доходу (1973). Найбільш розвинуті харч., особливо цукрова, текст. галузі (бавовняні, вовняні й шовкові тканини, килими). Важливе значення має видобування нафти (1974-8419 тис. яг), природного газу, фосфоритів, кухонної солі та заліз. руди. Розвиваються металург. (зокрема, Хелуанський металург. комбінат, алюмінієвий з-д у Наг-Хаммаді, споруджені за допомогою СРСР), маш.-буд., нафтопереробна, хім., зокрема виробн. мін. добрив, суперфосфату, і нафтохім. пром-сть. Виробн. електроенергії 1974 становило 8500 млн. квт/год. Осн. пром. центри: Каїр, Александрія, Ель-Гіза, Асуан, Порт-Саїд. Залізниць - 7,2 тис. км (1973), автошляхів - 26 тис. км. Осн. морські порти: Александрія, Порт-Саїд, Суец. Аеропорт міжнар. значення - Каїр. Гол. статті експорту - бавовна та вироби з неї, рис; імпорту - прод. товари, машини, устаткування, мінеральна сировина. В 1974 25% імпорту і 56% експорту припадало на СРСР та ін. соціалістичні країни. АРЄ має торг. зв'язки з ін. араб. країнами, з США, Францією, ФРН, Японією тощо. Гроні. одиниця - єгип. фунт. За курсом Держбанку СРСР 1 єгип. фунт = 1,85 крб. (серпень 1977). О. К. Соловйов.

Медичне обслуговування. В 1971 налічувалося 73,9 тис. лікарняних ліжок (2,2 ліжка на 1 тис. ж.), 1973 мед. допомогу подавали 23,5 тис. лікарів (1 лікар на 1,52 тис. ж.). Лікарів готують 6 мед. ф-тів ун-тів, зубних лікарів - ф-ти ун-тів у Каїрі та Александрії. Мед. допомога для більшості трудящих безплатна. Осн. курорти - Асуан, Хелуан, Луксор. Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В АРЄ 66% населення неписьменні (1974). Запроваджено обов'язкове поч. навчання дітей віком 6-12 років. В 1974/75 навч. р. у поч. школах налічувалося 4074 тис. учнів, у загальноосв. та тех. серед. школах, поч. нормальних школах, профес-тех. уч-щах -1923 тис, у вузах (ун-тах, ін-тах, вищих нормальних школах) - 387 тис. студентів. Ун-ти: Каїрський, Айн-Шамс і Аль-Азгар у Каїрі та ін. Наук. робота проводиться в ун-тах, н.-д. ін-тах, Академії наук.-тех. досліджень. Б-ки: Національна в Каїрі, Александрійська міська. Музеї: Єгипетський, Коптський, бавовни, Ісламського мистецтва (усі в Каїрі), греко-римських старожитностей (Александрія) та ін. В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1974 в АРЄ виходили 14 щоденних газет і 26 ін. періодичних інформаційних видань (араб., а також англ. і франц. мовами) заг. тиражем бл. 1,6 млн. примірників. Найпоширеніші видання: газети "Аль-Ахбар" ("Новини", з 1952), "Аль-Ахрам" ("Піраміди", з 1875), "Аль-Гумхурія" ("Республіка", з 1953), "Аль-Ма-са" ("Вечір", з 1956); журнали "Ат-Таліа" ("Авангард", з 1965), "Аль-Мусаввар" ("Ілюстрований", з 1924). Нац. інформаційне агентство Мідл Іст Ньюз, засн. 1956. Урядова Єгип. корпорація радіомовлення й телебачення (засн. 1971) контролює роботу 43 радіостанцій і 28 телевізійних станцій. Радіомовлення ведеться з 1932, телебачення - з 1960. Література. Розвиток л-ри АРЄ відбувається в тісному зв'язку з л-рами ін. араб. країн (див. Арабська культура, розділ "Література"). Л-ра почала формуватися в 2-й пол. 19 - на поч. 20 ст. На 19 ст. припадає діяльність просвітителів Шіхаб ад-діна, Ріфаа ат-Тахтаві, Алі Mубарака, Аб-даллаха Факрі та ін. Визначну роль у розвитку сусп. думки і становленні нової л-рн 1870- 1917 відіграли Джемаль ад-дін аль-Афгані, Мухаммед Абдо, Ка-сім Амін, Мустафа Каміль. У цей період виступали публіцисти і поети Самі аль-Баруді, Якуб Санну, Адіб Ісхак та ін.; зароджувалася драматургія - історико-патріотичні п'єси "Батьківщина" і "Араби" (1880) Абдаллаха На-діма, "Завоювання Андалусії" (1893) Мустафи Каміля; істор. роман, основоположниками якого стали емігранти з Лівану Джір-джі Зейдан і Фарах Антун. Важливе значення для розвитку прози мали повість "Зейнаб" (1914) Му-хаммеда Хусейна Хайкаля і особливо зб. оповідань "Що очі бачать" зачинателя реалістичної новели в новій єгип. л-рі Мухаммеда Теймура. Піднесення нац.-визвольного руху 1919-21 знаменувало собою початок нового періоду в історії літератури АРЄ. Утверджувався романтизм у поезії (Аббас Махмуд Аккад, Абдар-рахман Шукрі, Осман Хільмі, Ібрагім Нагі, Алі Махмуд Taxa), критичний реалізм у прозі (зб. оповідань Махмуда Теймура, повісті й романи Тахи Хусейна, X. Тауфіка аль-Хакіма). В 30-х pp. у зв'язку з посиленням реакції та спадом нац.-визвольного руху в ряді творів з'явилися песимістичні настрої, намітився відхід від реалізму. Після 2-ї світової війни в л-рі виступили письменники революц.-демократичного напряму Абдаррахман аш-Шаркаві, Абдаррахман аль-Ха-місі, Фуад Хаддад, Салах Джахін. Соціальні теми порушували також Юсуф Ідріс, Мухаммед Сідкі, Алі Ахмед Бакасір. Творчість цих митців і письменників старшого покоління була визначальною для літератури АРЄ 50-60-х pp.

Архітектура. В долині Нілу зосереджені пам'ятки Стародавнього Єгипту. З 7 ст. Єгипет - значний центр арабської культури. У 7-12 ст. розвивався "колонний" тип мечеті з великим залом (мечеть Амра у Фустаті, 641-642), з'явився тип ярусного мінарета, споруджувалися медресе, купольні мавзолеї (мавзолей Умм Куль-сум у Каїрі, 1122). Зводилися складні архітектурні комплекси (комплекс султана Калауна в Каїрі, 1284-85). Архітектура кін. 19 - 1-ї пол. 20 ст.- в дусі еклектики (будівля Єгип. музею в Каїрі, 1902, франц. арх. М. Дур-ньйон). Після революц. перевороту 1952 інтенсивніше забудовуються міста Каїр, Александрія та ін., зводяться громад. споруди (аеропорт у Каїрі, 1962, арх. С. Зай-тун, М. Шафкі).

Образотворче мистецтво. Серед найдавніших пам'яток образотворчого мистецтва - фрагменти фрески з лазні у Фустаті (10-11 ст.), зразки різьблення на камені, дереві та слоновій кістці, мініатюри (ілюстрації до рукопису "Ма-камат" аль-Харірі, 1337), тканини, кераміка, скло. В кін. 19 - на поч. 20 ст. розвинулися скульптура (Махмуд Мухтар), живопис (Мухаммед Нагі). Серед сучас. митців - живописці Мухаммед Овейс, Інжі Ефлатун, скульптор Гамаль ас-Сагіні, графік Абд аль-Вафі та ін. Розвиваються традиційні види декоративно-ужиткового мистецтва (різьблення, кераміка, ювелірна справа). Музика. Поширені трудові та обрядові пісні, інструм. музика (нар. інструменти - барабан таб-ла та бубни, бамбукова флейта ной). З кін. 18 - на поч. 19 ст. єгип. музика розвивається під впливом європейської. В 1869 в Каїрі відкрився театр Опери, але вистави давали європ. гастролери. На поч. 20 ст. відроджується нац. муз. культура (композитор Сеїд Дервіш). В Каїрі працюють Ансамбль нар. мист., Держ. ансамбль танцю, Муз. академія, Вищий балетний ін-т.

Театр. За середньовіччя були поширені тіньовий і ляльковий театри. В 1-й пол. 19 ст. - вистави мухабізиків (скоморохів), які виступали на базарних площах. У 70-х рр. 19 ст. виник профес. театр. У 2-й пол. 20 ст. засновано Нац., "Масрах аль-Гейб", Комедії та ін. театри в Каїрі. Є театри в Александрії, Даманхурі, Такті, Порт-Саїді. Ставляться п'єси вітчизн. авторів X. Тауфіка аль-Хакіма, М. Теймура, А. Фараха, Ю. Ідріса та ін., класичні й сучас. твори зарубіжних письменників. У Каїрі є Ін-т театр. мистецтва. З 1970 працює нац. цирк. Кіно. Першу єгип. кіностудію засновано в Каїрі 1925. В 30- 40-х рр. випускалися муз. фільми, кінокартини на істор. сюжети, екранізації літ. творів, нар. легенд. З 50-х рр. нац. кінематографія набуває значного розвитку. Фільми: "Джаміля" (1959, реж. Ю. Шахін), "Люди на Нілі" (1970, реж. Ю. Шахін, спільно з СРСР), "Мумія" (1971, реж. А. Фахмі), "Тонка нитка" (реж. Г. Баракят), "Чужі" (реж. С. Арафа) - обидва 1975, "Абу-Рабія" (реж. Н. Плляль), "Біла сукня" (реж. X. Рамзі) - обидва 1976. В СРСР, у т. ч. на Україні, демонструються єгипетські кінофільми, відбуваються гастролі мистецьких колективів АРЄ, обмін художніми виставками (зокрема, виставка скарбів гробниці Тутанхамона, експонувалася в Москві, Ленінграді й Києві). Іл. див. на окремому аркуші, с. 224-225.

Літ.: Нагайчук В. І. Пореволюцій-ний Єгипет у радянській історіографії (1952 - 1972 рр.). В кн.: Країни Сходу. К., 1974; Длин Н. А. Арабская Республика Египет. М., 1973; Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. М., 1973; Богданов А. А. Изобразительное искусство Арабской Республики Египет. М., 1975.

Арабська республіка єгипетАрабська республіка єгипет

 

Схожі за змістом слова та фрази