— група видів пшениці, у яких колос при достиганні легко розламується на окремі колоски. Зернівки при дозріванні не випадають з квіткових лусок і при звичайній молотьбі не вимолочуються. В СРСР П. наз. пшеницю двозернянку, емер (Тrіtісum diсоссum), що належить до найдавніших хлібних культур, на Україні її вирощували ще за 4 тис. років до н. е. Зерно П. після шеретування переробляють на крупу, іноді ним годують коней. Спорадично вирощують П. в Удмуртській АРСР, Башкирській АРСР і Татарській АРСР, у деяких гірських р-нах Кавказу і Закавказзя. Використовують її і в селекц. роботі як вихідний матеріал. П. відзначаються високим вмістом білка в зерні (22—24%) і стійкістю проти грибних хвороб.
|
