(близько 1097—1154, Київ)—великий князь київський, старший син новгородського князя Мстислава Володимировича, онук Володимира Мономаха. З 1134 — князь воло-димиро-волинський, з 1143 — переяславський. Після Київського повстання 1146, спрямованого проти Ольговичів, став великим князем. У 1149 Юрій Долгорукий вигнав І. М. з Києва, але 1151 І. М. знову захопив київ. престол і князював тут до кінця життя. І. М. розірвав церк. зв'язки з Константинополем і 1147 призначив київ. митрополитом Климента Смолятича.
|
