Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мінл-міш arrow МІТІН
   

МІТІН

Марко Борисович [н. 22. VI (5.VII) 1901, Житомир] — рад. філософ і громад. діяч, акад. АН СРСР (з 1939). Член КПРС з 1919. Закінчив філос. відділення Ін-ту червоної професури (1929). В 1930—44 — заст. директора Ін-ту філософії АН СРСР, гол. редактор журн. "Под знаменем марксизма", директор ІМЕЛ при ЦК ВКП(б). У 1950—56 — шеф-редактор газ. "За прочный мир, за народную демократию!", 1956— 60 — голова правління Всесоюзного т-ва для поширення політ. і наук. знань, 1960—67 — гол. редактор журн. "Вопросы философии", з 1967 — голова Наук. ради з проблем зарубіжних ідеологія, течій при Секції сусп. наук Президії АН СРСР. На XVIII—XX з'їздах партії обирався членом ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань. Осн. праці присвячені проблемам ленінського етапу розвитку марксистської філософії, питанням теорії д-ви і соціалістич. демократії, проблемам гносеології, критиці бурж. ідеології та опортуністичних концепцій. Нагороджений 3 орденами Леніна, ін. орденами й медалями. Держ. премія СРСР (1943) за участь у створенні "Історії філософії" (1940—43).

Мітін - leksika.com.ua