- 1) Підвищена частина поверхні суходолу з абсолютною вис. від 200 до 600 м. За морфологічними ознаками розрізняють В. горбисті, хвилясті, плескаті та ін. За походженням виділяють височини тектонічні, денудаційні, ерозійні, акумулятивні. На Україні найбільшими В. є: Волинська височина, Подільська височина, Придніпровська височина, Приазов-ська височина. 2) Ділянка земної поверхні, що лежить вище від навколишніх просторів
|
