Олексій Володимирович [н. 12 (25). II 1900, с. Лиса Гора, тепер Первомайського р-ну Микол. обл.]—укр. рад. фізіолог, Герой Соціалістичної Праці (1966), акад. АН УРСР (з 1951), засл. діяч науки УРСР (з 1960). Член КПРС з 1941. В 1925 закінчив Кам'янець-Подільський с.-г. ін-т і працював викладачем. з 1931 — наук. співробітник н.-д. ін-ту свинарства (Полтава); з 1936 до 1971 — зав. кафедрою у Полтав. с.-г. ін-ті; з 1937 —також керівник лабораторії у н.-д. ін-ті свинарства і з 1953 — в Ін-ті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР (1958 зазначені лабораторії об'єднано в Полтавському н.-д. інституті свинарства). Наукові праці з фізіол. травлення, розмноження, штучного осіменіння, міжпородної трансплантації зигот, по розробці фізіол. методів підвищення продуктивності тварин та ін. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 орденами "Знак Пошани", медалями. Держ. премія УРСР, 1974.
Ф. К. Почерняєв.
