Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow федо-фец arrow ФЕЙНМАНА ДІАГРАМИ
   

ФЕЙНМАНА ДІАГРАМИ

графічний спосіб опису процесів розсіяння частинок і античастинок, що використовується у квантовій теорії поля, фізиці елементарних частинок, квантовій статистичній фізиці. Застосовують для алгоритмізації розрахунку імовірностей цих процесів методами теорії збурень, для зображення й аналізу Гріна функції осн. рівнянь квантової теорії та елементів матриці розсіяння (див. Розсіяння мікрочастинок). Осн. поняттям у методі Ф. д. є функція поширення, або пропагатор, що описує поширення хвилі, яка у квантовій теорії ставиться у відповідність руху частинки. Пропагатор зображається у вигляді зовн. або внутр. ліній, що характеризують відповідно рух реальних або віртуальних частинок. Крім цих ліній, до осн. елементів Ф. д. належать вершини, які являють собою точки сполучення трьох (і більше) ліній і відповідають елементарним актам взаємодії частинок. Ф. д., що мають п вершин, відповідають п му порядку теорії збурень. Так, Комптона явище описується сумою двох Ф. д. (мал.). Хвилясті лінії описують рух фотонів, суцільні зовн. лінії — рух реального електрона, суцільна внутр. лінія — рух віртуального електрона. Зокрема, ліва вершина діаграми А відповідає поглинанню початковим електроном з імпульсом р1 фотона з імпульсом k1 і переходу електрона у віртуальний стан з імпульсом

р1 + к1. Права вершина цієї діаграми відповідає розпадові вірту; ального електрона на реальні електрон з імпульсом р2 і фотон з імпульсом k2. Виходячи з відносного розташування елементів Ф. д., за певними правилами (т. з. правилами Фейнмана) записують матричний елемент, що відповідає матриці розсіяння розгляданого процесу, і розраховують його імовірність (поперечний ефективний переріз). Ввів (1949) Р. Фейнман.

П. І. Фомін.

фейнмана діаграми - leksika.com.ua