бензопіридин, C9H7N— гетероциклічна сполука, безбарвна рідина з характерним солодкуватим запахом; густ. 1097 кг/м3, tкип 237,1 °С; мало розчинна у воді, розчиняється в спирті, бензолі, ефірі. X.— слабка основа, з к-тами утворює солі. Одержують X. з кам.-вуг. смоли, а також синтетично. Похідні X. використовують у виробн. ціанінових барвників та лікар. засобів (атофан, ентеросептол, плазмоцид та ін.). Ядро X. входить до складу багатьох алкалоїдів (напр., хініну).
