Микола Васильович [22.ХІ (4.ХІІ) 1824, Петербург — 12 (24).IV 1891, там же] — рос. революційний демократ, критик та публіцист. Учасник революц. руху 60-х pp., автор прокламацій "До молодого покоління" (разом з М. Михайловим), "До солдатів", "Російським солдатам від їх прихильників уклін". Переслідувався за революц. діяльність. Ш.— матеріаліст за філос. поглядами. Підтримував ідею селян. революції; пізніше під впливом марксизму прийшов до розуміння провідної ролі пролетаріату в революц. русі. Як літ. критик був прибічником тенденційного реалістичного мистецтва, виступав проти теорії "чистого мистецтва". Стежив за л-рою та громад. життям України (стаття "Дещо про Київський край", 1882). Статтю "Глуха пора" (1870) присвятив аналізові творчості Марка Вовчка, написав рецензію на книгу "Що читати народові?", видану за участю X. Д. Алчевської.
Тв.: Литературная критика. Л., 1974; Воспоминания, т. 1 — 2. М., 1967.
М. М. Радецька.
