Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мінл-міш arrow МІНСЬК
   

МІНСЬК

— столиця БРСР, обласний та районний центр. Розташований на річці Свіслочі (басейн Дніпра). 129І тис. ж. (1980). Поділяється на 9 міських районів. Вперше згадується в літописі під 1067. З 12 ст.— центр князівства. З 14 ст.— у складі Великого князівства Литовського. В 1499 місту надано магдебурзьке право. За 2-м поділом Польщі (1793) М. увійшов до складу Росії. З 1796 — центр Мін. губ. В 70-х рр. 19 ст. в М. виникли народницькі, у 80-х рр.— марксистські гуртки. Перший страйк робітників М. відбувся 1876. В місті проходили Перший з'їзд РСДРП [1—3 (13—15). III 1898] та об'єднавчий з'їзд соціал-демократії Польщі та Литви (січень 1900). В 1901 виникла іскрівська група, що стала ядром групи РСДРП (оформилася 1903). Під час революції 1905—07 страйки робітників М. відбувалися в січні, травні, жовтні і грудні 1905. Рад. владу встановлено 25.X (7.XI) 1917. З 1919 М.— столиця БРСР. В період тимчасової нім.-фашист. окупації М. (28.VІ 1941—3.VІІ 1944) діяли підпільні міськ. і районний к-ти КП(б) Білорусії. Місто нагороджено орденом Леніна (1966), 1974 йому присвоєно почесне звання "Місто-герой" з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка". За роки Рад. влади М. став найбільшим екон. центром БРСР з потужною важкою індустрією, високо розвинутими легкою і харч. пром-стю, виробн. будівельних матеріалів, транспортом, широкою мережею підприємств сфери обслуговування. У місті — понад 130 великих промислових підприємств. Провідна галузь пром. комплексу міста — машинобудування і металообробка, представлена Мінським тракторним заводом та Мінським автомобільним заводом, а також заводами: підшипниковим, автоматичних ліній, мото-велосипедним, верстатобудівними ім. Жовтневої революції та ім. С. М. Кірова, годинниковим, електронних обчислювальних машин ім. Г. К. Орджонікідзе, виробничими об'єднаннями "Інтеграл" та ім. В. І. Леніна тощо. Значного розвитку набула легка пром-сть.

Осн. підприємства цієї галузі: камвольний та тонкосуконний комбінати, виробничі об'єднання ім. H. К. Крупської та "Комсомолка", ф-ка худож. виробів, виробниче взут. об'єднання " Луч" та ін. З галузей харчової промисловості найрозвинутіші хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, лікеро-горілчана, м'ясна, молочна. Швидкими темпами розвивається пром-сть буд. матеріалів (виробн. збірного залізобетону, теплоізоляційної та керамічної плиток, перліту тощо). Хім. з-д, виробниче об'єднання "Мінмедпрепарати", поліграф. комбінат ім. Я. Коласа. Підприємства деревообр. пром-сті. В місті — З ТЕЦ. М.— значний трансп. вузол: залізничні магістралі на Москву, Брест, Гомель, Вільнюс; місто перетинає автомоб. магістраль Брест — Москва; аеропорт. У 1977 розпочато буд-во першої черги Мінського метрополітену.

М.— важливий культурний центр. В 1979/80 навч. p. у М. було 150 заг.-осв. шкіл (160,9 тис. учнів), 24 серед. спец. навч. заклади (34,9 тис. учнів), 31 профес.-тех. уч-ще (20,7 тис. учнів). У 14 вищих навч. закладах, а також філіалі Все-союз. заочного електротех. ін-ту зв'язку налічувалось 95,5 тис. студентів. Вузи: Білоруський університет імені В. І. Леніна, ін-ти — Білорус. політех., радіотех., мед., Білорус. технологічний, Білорус. консерваторія тощо. Мінська вища парт. школа. В М.— Академія наук Білоруської PCP і 32 її наук. установи, зокрема н.-д. ін-ти л-ри ім. Янки Купали, філософії і права, математики, фізики твердого тіла й напівпровідників, ядерної енергетики, експериментальної ботаніки та ін. Працюють Ін-т історії партії при ЦК Компартії Білорусії—філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС Зх. відділення ВАСГНІЛ, науково-дослідні ін-ти картоплярства і плодоовочівництва, економіки й орг-ції с. г., Центр. н.-д. ін-т механізації і електрифікації с. г. нечорноземної зони, н.-д. ін-т будівництва й архітектури, Білорус. ін-т промислового проектування, Білорус. н.-д. і проектний ін-т містобудування тощо. В місті — 213 масових б-к (фонд понад 5 млн. одиниць зберігання), респ. б-ки — Держ. б-ка БРСР ім. В. І. Леніна, Урядова б-ка ім. М. Горького, Фундаментальна б-ка АН БРСР ім. Якуба Коласа та ін.; 51 клубний заклад, філармонія, у складі якої вокально-інструмент. ансамбль "Песняры", академічна хорова капела, нар. хор, ансамбль танцю, цирк; 68 кіноустановок; 6 театрів — Білорус. академічний театр ім. Янки Купали, Білорус. академічний Великий театр опери та балету, Рос. драм. театр ім. Максима Горького, респ. театр юного глядача тощо; 6 музеїв: Держ. музей Білорус. PCP, музей історії Великої Вітчизн. війни, Будинок-музей І з'їзду РСДРП, літературні музеї Янки Купали та Якуба Коласа та ін. Позашкільні заклади: 3 будинки піонерів та школярів, станції юних техніків і натуралістів, екскурсійно-туристська тощо.

В М. працюють вид-ва "Беларусь", "Мастацкая література ", "Народная асвета", "Навука і техніка", вид-во ЦК Компартії Білорусії, "Вышайшая школа", Головна редакція Білорус. рад. енциклопедії та ін. Виходить 26 журналів, 13 газет, у т. ч. обл. і міська — "Мінська прауда", "Вечерний Минск", білорус. і рос. мовами, 23 багатотиражні газети. Респ. радіомовлення працює за трьома програмами, телебачення — за двома. Телецентр.

Архіт. пам'ятки: бароккові монастирі (в т. ч. бернардинців і бер-нардинок, обидва — 17 ст.), Петропавлівська церква (1622). В 20—30-і pp. 20 ст. споруджено великі пром. комплекси, громад. та адм. будинки (Б-ка ім. В. І. Леніна, 1930—32, арх. Г. Лавров; будинок Уряду БРСР, 1930—33; гол. корпус АН БРСР, 1935—39; іл. див. до ст. Білоруська PCP, т. 1, обидва— арх. І. Лангбард; готель "Беларусь", 1938, арх. О. Воїнов). У роки нім.-фашист. окупації М. було зруйновано на 74%. У післявоєн. роки М. відбудовано, створено новий громад. центр (арх. Г. Баданов, M. Барщ, В. Король та ін.) з ансамблями площ (Леніна, Центральної, Перемоги, Якуба Коласа), які пов'язані з гол. магістраллю міста — Ленінським проспектом. Серед споруд: будинок ЦК Компартії БРСР (1940—41, закінчено 1947, арх. Воїнов та В. Вараксін), Держбанк

(1950, арх. М. Парусников), Головпоштамт (1950—53, арх. В. Король), будинок міськвиконкому (1964, арх. С. Мусінський та Г. Сисоєв), Палац спорту (1966, арх. С. Філімонов та В. Малишев), готель "Ювілейний" (1968, арх. Г. Бенедиктов та ін.). Пам'ятники: В. І. Леніну (1933, скульптор М. Манізер, арх. Лангбард), Монумент Перемоги (1954, арх. Г. За-борський та В. Король, скульптори 3. Азгур, О. Бембель, О. Глебов, С. Селіханов), Якубу Коласу (1972, скульптор 3. Азгур), Янці Купалі (1972, скульптори О. Анікейчик та ін.).

Г. Г. Бартошевич.

Мінськ - leksika.com.uaМінськ - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази