Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дип-док arrow ДИПЛОМАТИЧНИЙ КУР'ЄР
   

ДИПЛОМАТИЧНИЙ КУР'ЄР

(від франц. — гонець) — особа, якій доручено доставку дип. пошти. Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961, Д. к. під час виконання своїх обов'язків користується захистом д-ви перебування, а також особистою недоторканністю (його не можна затримувати, заарештовувати чи обшукувати). Д. к. не підлягає юрисдикції іноз. держав, через які проїжджає. Власті цих держав зобов'язані всебічно сприяти Д. к. у виконанні його офіц. повноважень і функцій. Більшість держав розглядають Д. к. як дипломата і звільняють його від податків, митних стягнень, огляду особистих речей. Форм, підставою прав Д. к. на зазначені привілеї є його дип. паспорт та кур'єр, лист, належним чином оформлені установою, яка відряджає Д. к., і в необхід. випадках завізовані правомоч. органами держав, через які він проїжджає. Під час тривалих поїздок Д. к. звичайно супроводжує помічник, який також має усі привілеї кур'єра. Беручи до уваги, що дип. пошта містить важливі держ. документи, Д. к. повинен бути пильним, досвідченим, знайомим із обстановкою та порядками за кордоном. Для захисту довіреної йому пошти кур'єр має при собі зброю, але повинен використовувати її лише у разі абс. необхідності. Постановою КМ України та розпорядженням Президента України створено Службу дипломатичних кур'єрів Гол. управління фельд'єгерської служби при Держ. к-ті зв'язку та інформації України. При виконанні своїх службових обов'язків працівники Служби дип. кур'єрів України керуються Віден. конвенцією про дип. зносини 1961, а також нормами зак-ва України. До Служби дип. кур'єрів України на добровільних засадах приймають осіб, які за своїми профес. характеристиками, освітою та станом здоров'я здатні виконувати покладені на них обов'язки.

А. Б. Іванов.

 

Схожі за змістом слова та фрази