Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow масн-мач arrow МАТРИЦЯ
   

МАТРИЦЯ

в математиці — сукупність елементів ац у вигляді прямокутної таблиці, підпорядкована певним правилам рівності, додавання, віднімання та множення. Розмірність М. (m ? n) визначається числом рядків (т) і стовпців (п). Визначник, складений (зі збереженням порядку) з k2 елементів М., що лежать на перетині деяких її k рядків і k стовпців, наз. мінором М. Найбільший порядок, який можуть мати ненульові мінори, наз. рангом матриці. М., всі елементи якої дорівнюють нулеві, наз. нульовою. Якщо m = n, М. наз. квадратною n-го порядку; для неї вводиться поняття "визначник матриці" (сієї А ). Серед квадратних виділяють діагональну М. (для якої аij = 0 при і ≠ j); серед діагональних виділяють одиничну М. (для якої аij =1). Скалярній величині відповідає М. розмірності (1 ? 1). Дві М. однакової розмірності вважають рівними, якщо рівні їхні відповідні елементи. Щоб знайти суму (різницю) двох чи більше М. однакової розмірності, потрібно

Матриця - leksika.com.ua

Поняття "матриця" запровадили У. Гамільтон і А. Келі в серед. 19 ст. Основи теорії М. створили нім. математики К. Т. В. Вейєрштрасс і Ф.Г. Фробеніус (1849—1917) у 2-й пол. 19 ст. та на поч. 20 ст. Числення М. розвивається в напрямі побудови ефективних алгоритмів для числового розв'язування задач за допомогою ЦОМ у математиці (напр., при розв'язуванні систем лінійних рівнянь), кібернетиці, фізиці, техніці тощо.

Літ.: Гантмахер Ф. Р. Теория матриц. М., 1967; Костарчук В. М., Хацет Б. І. Курс вищої алгебри. К., 1969; Мальцев А. И. Основы линейной алгебры. М., 1975.

О.В.Андрєєва.

Матриця - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази