Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТРУП
   

ТРУП

— тіло людини від моменту настання смерті. Факт припинення життя констатується лише за наявності абс. ознак (трупні плями, заклякнення, охолодження тощо). Т. людини є об'єктом досліджень патологоанатомів та суд. медиків. Якщо хворий помер у стаціонарі лік. установи, для встановлення причин і механізму смерті його Т. досліджують (розтинають) у патологоанатом, відділенні. Результати розтину фіксуються у протоколі патологоанатом, дослідження. Це передбачено ст. 72 Основ зак-ва України про охорону здоров'я (1992) і наказом МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення патологоанатомічної служби в Україні» від 12.V 1992.

У випадках підозри на насильницьку смерть проводиться суд.-мед. експертиза (дослідження) Т. (ст. 76 КПК України та ст. 71 Основ зак-ва про охорону здоров'я). Вона розпочинається з огляду місця виявлення Т. або місця злочину (ст. 192 КПК). Разом з працівниками слідчих органів суд. медики оглядають Т. (ст. 192). У процесі огляду вказуються анатомо-антропол. характеристика, поза Т., розташування його окр. частин та органів, зовн. вигляд одягу, наявність на ньому слідів, ін. особливості, зазначається, чи є на тілі ушкодження, тощо. Дані фіксуються у протоколі огляду місця події, задокументовуються відео-кіно-фотозйомкою. Відтак у відповід. умовах робиться розтин Т. Аналіз та оцінка поем, змін тіла людини дають змогу з'ясувати суть патол. процесів, визначити причину смерті, характер тілесних ушкоджень та їх зв'язок зі смертю. Експертиза Т. документується у висновку експерта (наказ МОЗ «Про розвиток та вдоскон алення судово-медичної служби України» від 17.1 1995).

У 2-й пол. 20 ст. зріс наук, інтерес до всебіч. вивчення процесів умирання, оскільки активізувалося клінічне використання тканин (кров, кістки, рогівка, судини, нерви, шкіра тощо) та органів (нирки, печінка) Т. для трансплантації. В Україні такі дії лікарів окреслено вимогами Закону «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» (1999). Оскільки вилучення органів потрібно проводити в найкоротші строки після констатації появи ознак припинення існування живого організму, в практику суд. медицини та реаніматології широко впроваджуються різноманітні спец, методи діагностики та об'єктивізації моменту настання у живому організмі незворот. змін. Зокрема, для визначення «смерті мозку» — патолог, стану, пов'язаного з тотальним некрозом головного мозку при збереженні серцевої діяльності та газообміну, проводиться реєстрація біоелектр. активності мозку. «Електричне мовчання» його кори впродовж 30 хв. дає змогу констатувати «смерть мозку». Діагностичні критерії цього явища і процедура констатації моменту смерті визначаються МОЗ (ст. 15 Закону «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини»).

Літ.: Горелик И. И. Прав, аспекты пересадки органов и тканей. Минск, 1971; Судеб.-мед. исследование трупа. М., 1991; Патол. анатомія (загальнопатол. процеси). К., 1997; Суд. медицина. К., 2003.

А. С. Лісовий.