(франц. n?gritude, від лат. niger — чорний) — буржуазно-націоналістична концепція, яка стверджує зверхність негритянської культури та її носіїв — негро-африканців над культурою білої раси; різновид расизму. Виник у ЗО—40-х pp. 20 ст. в Парижі серед вихідців з франц. колоній. Гол. представники — Л. Сенгор, Е. Сезер, Р. Маніль, Л. Дамас. У період антиколоніальної боротьби, коли переважала ідея відродження нац. самосвідомості, реабілітації негро-африканської цивілізації, Н. відігравав певну позитивну роль, оскільки сприяв формуванню самосвідомості народів Африки, але з 50-х pp. 20 ст. набрав реакційного характеру. Ідеї Н., виступаючи загальнофілос. основою різних теорій "афр. соціалізму", відбилися в практиці ряду країн, що розвиваються. Існують різні соціально-політ. інтерпретації ідей Н.— від ліберально-буржуазних, поширених у Сенегалі, до тоталітарно-поліцейських, переважно в Гаїті.
Літ.: Ерасов Б. С. Тропическая Африка: идеология и проблемы культуры. M., 1972.
A. M. Феоктистов.
