у злакових - ділянка стебла з дуже вкороченими меживузлями, від якої відходять надземні пагони і додаткові (вузлові) корені. З В. к. у дикорослих злакових розвиваються також кореневища. У нещільнокущових і кореневищних злаків В. к. розміщені під землею, у щільнокущо-вих - над землею. В. к. є місцем відкладання запасних речовин.
|
